украинский русский английский
Вступительное слово Премьер-министра Украины Николая Азарова на заседании Правительства 3 января 2013 года
03.01.2013 | 10:36
Департамент информации и коммуникаций с общественностью Секретариата КМУ

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Шановні запрошені!

 

Вітаю вас з Новим, 2013 роком. Щиро сподіваюся, що для всього народу України зустріч Нового року була радісною і доброю.

У народі кажуть: як рік зустрінеш, таким він і буде.

Від того, який старт буде дано у січні економічним процесам, соціальним перетворенням та законопроектній діяльності, будуть залежати динаміка і темп роботи на цілий рік.

Шановні колеги!

Звертаю особливу увагу всіх членів Уряду і громадян, що з 1 січня 2013 року в Україні набрали чинності 52 нових закони, 36 нормативних актів Кабінету Міністрів. Вони визначають послідовне продовження реформ, спрямованих на дерегуляцію і створення сприятливих умов ведення прав бізнесу, на забезпечення прав громадян.

Наші критики постійно намагаються переконати людей, що реформи не йдуть. Але факти переконливо свідчать про інше: ми продовжуємо перетворення у всіх сферах діяльності. Зараз набувають чинності такі фундаментальні, надзвичайно важливі для розвитку країни нормативні документи як закони: про зайнятість населення; про екстрену медичну допомогу; про громадські об'єднання; про Державний земельний кадастр; про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць; про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості; про Загальнодержавну цільову програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки.

Крім того, набувають чинності окремі положення 2 кодексів - Бюджетного і Податкового, а також 6 базових законів, зокрема, про регулювання містобудівної діяльності, про безоплатну правову допомогу та про адміністративні послуги.

Нововведення спрямовані на те, щоб стимулювати модернізацію вітчизняної промисловості, розширення виробництва і створення робочих місць.

Нагадаю, що з 1 січня ставка податку на прибуток знижена з 21% до 19%, а для галузі ІТ діє стимулююча ставка всього 5% та нульова ставка оподаткування податком на додану вартість.

Держава цілим комплексом заходів підтримує розвиток сільськогосподарського машинобудування, авіаційної промисловості, суднобудування тощо. Встановлено механізм визначення інвестиційних проектів в пріоритетних галузях, яким буде надано державну підтримку у вигляді звільнення від сплати ввізного мита за обладнання, яке не випускається в Україні, оподаткування прибутку інвестиційного проекту за нульовою ставкою до 2017 року та інше. На довгостроковій основі такі стимули від держави отримають лише успішні проекти, які на практиці доведуть свою ефективність. Підкреслюю, що це не пільги, які діють незалежно від результату, а стимули, які можна і скасувати, якщо позитивного ефекту немає. За цим повинні прискіпливо слідкувати відповідні міністерства та відомства.

Нововведення значно спрощують життя та діяльність як бізнесу, так і громадянам у різних сферах. З 1 січня 2013 року припинено надання низки платних адміністративних послуг. Наприклад, відомості до реєстрів та інших інформаційних баз адміністративних органів вносяться безкоштовно, запроваджено автоматизований доступ адміністраторів до необхідної для надання адміністративних послуг інформації.

В усіх великих обласних центрах та містах створено 103 центри надання адміністративних послуг, що дає можливість отримувати їх за принципом «єдиного вікна». Треба значно прискорити цю роботу зі створення мережі в усіх регіонах. Особлива відповідальність за це – на Віце-прем’єр-міністрі Олександрові Вілкулові.

Водночас запроваджено пілотний проект Єдиного державного порталу адміністративних послуг, а також забезпечення електронного обігу документів, що використовуються під час надання адміністративних послуг. У процесі роботи, відбувається постійне вдосконалення системи. Усю цю нову систему треба щоденно поширювати. Коли вона запрацює на 100%, отримання різних довідок та виписок, яке раніше займало тижні та місяці, стане справою кількох годин чи навіть хвилин.

З 1 січня 2013 р. запроваджується нова спрощена система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за принципом «єдиного вікна». Відійдуть у минуле сумнозвісні черги в БТІ та всілякі контори, які заробляли на видачі довідок.

Державна реєстрація прав здійснюватиметься особливими державними реєстраторами та нотаріусами, як спеціальними суб’єктами, на яких законодавством покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

З метою реалізації Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» утворено 583 органи державної реєстрації прав, що налічують 2646 державних реєстраторів. Крім того, функції державних реєстраторів виконуватимуть 6835 нотаріусів.

Законом чітко регламентовано строки проведення реєстрації: залежно від виду дії від одного робочого дня до максимум 14 робочих днів.

А з 1 січня 2014 р. взагалі передбачається скоротити строк державної реєстрації права власності на нерухоме майно до 5 робочих днів.

Спрощено процедуру державної реєстрації права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Для реєстрації подається тепер тільки одна заява.

З 1 січня 2013 року, законодавчо врегульована ще одна дуже чутлива і застаріла проблема: відносини з монополістами. Спрощено процедуру приєднання до електричних та газових мереж.

Введено поняття «стандартного приєднання», під яким розуміється максимально спрощена процедура приєднання до діючих мереж, посилюється контроль замовників за обсягом та вартістю робіт, необхідних для приєднання. Таким чином, ми обмежуємо недобросовісний диктат щодо споживача, замовника з боку енергетичних компаній.

Також запроваджено публічний доступ до інформації щодо земельних ділянок. На сайті Державного агентства земельних ресурсів від учора працює публічна кадастрова карта, на якій громадянин самостійно може знайти потрібну інформацію.

Як бачите, колеги, з неповного переліку нововведень очевидно, наскільки вони принципові, важливі, масштабні. Сотні тисяч людей практично щодня будуть стикатися з новими нормами оформлення прав власності, отримання правової допомоги в складних життєвих ситуаціях, отримання швидкої медичної допомоги і таке подібне.

Тому, по-перше, нові норми треба дуже якісно роз’яснити. Постійно і широко інформувати людей про зміни, які запроваджено. Треба також досить довгий час «супроводжувати» нововведення, тобто практично допомагати кожній людині, робити висновки з практики, вдосконалювати процеси.

Це завдання для всіх міністерств і відомств, у сфері управління яких почали діяти нові норми законодавства. У цьому відношенні можу тільки вітати рішення Міністерства юстиції запровадити постійно діючу «гарячу лінію» з роз’яснення нового порядку реєстрації прав на нерухоме майно. Такі ж «гарячі лінії», громадські регіональні приймальні, якщо треба – семінари та «круглі столи», треба запровадити щодо всіх принципових нововведень.

По-друге, якщо закон набув чинності 1 січня, то його, безумовно, треба виконувати з 1 січня. Ніякі виправдання і пояснення не приймаються. Особливо, коли йдеться про захист прав та інтересів громадян. Там, де міністерства і відомства не виконали необхідну нормативну або технічну роботу, її треба негайно завершити.

Ось приклад. Ще у липні минулого року прийнято Закон «Про екстрену медичну допомогу», яким з 1 січня поточного року визначені сучасні організаційно-правові засади забезпечення громадян України, а також інших осіб, які перебувають на її території, екстреною медичною допомогою.

Уряд вирішив низку організаційних питань. Принципово покращена матеріально-технічна база екстреної медичної допомоги. Минулого року в заклади охорони здоров’я за кошти державного бюджету поставлено рекордну кількість - 286 автомобілів швидкої медичної допомоги. Уперше для працівників системи екстреної медичної допомоги встановлені соціальні гарантії, які передбачені законодавством про аварійно-рятувальні служби.

Але – в окремих регіонах залишаються невирішеними питання технічного забезпечення оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Тому що Держінвестпроект у 2012 році не зміг виконати всі завдання Національного проекту «Вчасна допомога». А органи місцевого самоврядування зволікають з організацією та реєстрацією центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Я попереджаю керівників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, що за таке нехтування життєво важливою справою певні керівники понесуть відповідальність. А виправити ситуацію потрібно буквально за місяць. Доручаю Віце-прем’єр-міністру Костянтину Грищенку жорстко контролювати цю ситуацію.

З 1 січня набув чинності Закон "Про зайнятість населення". Не треба зайвий раз комусь нагадувати про важливість питань зайнятості і для всього суспільства зокрема, і для розвитку економіки держави в цілому. Головне завдання нового закону – дати можливість підтримати найбільш вразливі верстви населення та створити нові робочі місця. Так, передбачено, що роботодавець, який працевлаштовує молодь на перше робоче місце, а також осіб віком від 50 років строком не менше ніж на 2 роки, буде отримувати компенсацію витрат, пов'язаних із сплатою єдиного соціального внеску протягом першого року.

Також закон передбачає стимулювання місцевої влади до створення нових робочих місць шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу в частині збільшення нормативу відрахувань від податку на доходи фізичних осіб, який зараховується в доходи місцевих бюджетів, з 25% до 100%.

Ще документ передбачає надання стартових виплат молодим працівникам, які погодилися працювати в сільській місцевості. Закон також передбачає організацію професійного навчання безробітних на замовлення роботодавця, під конкретне робоче місце. Сплачувати кадровим агентствам за пошук роботи відтепер мають виключно роботодавці.

Одним словом, це дуже потрібний і актуальний закон для нашої країни. Для його реалізації потрібно прийняти біля двох десятків нормативних актів. Виникає питання: чому досі у визначені терміни це не було зроблено? Тому дуже важливе завдання для нового керівництва Міністерства соціальної політики – протягом місяця завершити прийняття таких актів.

Шановні члени Уряду!

2012 рік, з усіма його проблемами і труднощами, створив непоганий фундамент для продовження перетворень і модернізації нашої країни в 2013 році. Нам необхідно активізувати економічний розвиток таким чином, щоб у поточному році забезпечити як мінімум до 3,5% зростання ВВП.

Як цього досягти?

Перш за все треба залучити інвестиційні ресурси, покращити інвестиційний клімат, активніше проводити дерегуляцію.

Уже сьогодні ми почнемо розглядати практичні механізми активізації інвестиційної діяльності. Ми налаштовані створити такі умови, щоб у нас було власне потужне сільськогосподарське машинобудування, щоб в Україні будувалися власні тепловози, вагони і швидкісні потяги, щоб українські ІТ-новації впроваджувалися насамперед на вітчизняному ринку. Українській промисловості потрібен потужний інвестиційний поштовх.

Я стисло окреслю завдання, які стоять в цьому напрямку.

Необхідно енергійно управляти програмою імпортозаміщення, скорочення негативного сальдо зовнішньоторгового балансу. Це особиста відповідальність Першого віце-прем’єр-міністра Сергія Арбузова і Міністра економічного розвитку та торгівлі Ігоря Прасолова.

Нам треба відновити роботу нафтопереробної, хімічної галузі, електрометалургії. А для цього добитися реалізації уже прийнятих рішень, спрямованих на зменшення виробничих витрат вітчизняних виробників у цих галузях. За це особисто відповідають Віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко і Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький.

Поточного року має запрацювати програма індустріального будівництва житла. А також жорстко за графіком – за це я особисто буду суворо питати – повинно продовжуватись капітальне будівництво соціальної інфраструктури. Перинатальні центри, лікарні, школи, дитячі садки, інфраструктурні об’єкти повинні здаватися чітко в строк, і ніяк інакше. За це особисту відповідальність покладено на Віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула і Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Темника.

Також Україна має всі можливості використати позитивний фундамент, закладений проведенням Євро-2012, для розвитку туристичної галузі і активної експлуатації сучасної спортивної інфраструктури. Зайнятися цим має Віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко.

У 2013 році багато треба зробити для прискореного розвитку транспортної галузі, підвищення якості та ефективності пасажирських і вантажних перевезень. Ми будемо будувати автостради і швидкісні залізниці, оновлювати парк технікою вітчизняного виробництва. Це завдання покладене на Міністра інфраструктури Володимира Козака.

Серйозний поступ потрібен в індустріалізації сільськогосподарського виробництва. Позитивні зрушення в тваринництві треба не просто закріпити, а вивести на новий рівень. Вирощування зернових практично всюди, де є умови, треба здійснювати за передовими індустріальними технологіями. І вже зараз розпочати підготовку до непростої – це вже сьогодні зрозуміло – весняно-польової кампанії. Відповідає за це Міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк.

Окремо відзначу, що наприкінці минулого року в окремих регіонах виникли затримки з виплатою заробітної плати бюджетникам. Причому в більшості областей - підкреслюю, у більшості областей - керівники органів місцевої влади, а це їх особиста відповідальність, зуміли мобілізувати ресурси і самостійно вирішити проблему. Безвідповідальність інших керівників довелось компенсувати Уряду. Із державного бюджету було додатково виділено 3,3 мільярда гривень на погашення заборгованості із заробітної плати працівникам бюджетних установ, які фінансуються з місцевих бюджетів усіх рівнів. На 1 січня боргів, як ми і обіцяли, немає.

Вимагаю від керівників міністерств і відомств, регіональних адміністрацій з перших днів нового року взяти цю ситуацію під особливий контроль. Зарплати, відпускні, лікарняні, соціальні допомоги тощо повинні виплачуватись повністю і вчасно.

Треба організувати роботу таким чином, щоб раз і назавжди поставити крапку в цій темі. Вимагаю також, щоб Міністерство соціальної політики запровадило щотижневий моніторинг виплати зарплати і соціальних допомог. І регулярно доповідало Уряду про стан справ. У нашому порядку денному більше не повинно бути питання боргів із зарплати.

Також звертаю особливу увагу Міністерства фінансів на контроль за обґрунтованістю формування місцевих бюджетів і на жорстке дотримання бюджетної дисципліни.

Отже, роботи для нас багато, шановні колеги.

Дякую за увагу!

версия для печати