украинский русский английский
Интервью Председателя Госпродпотребслужбы Владимира Лапы ИА "УНИАН" от 3 апреля 2017
04.05.2017 | 13:20

Голова Держпродспоживслужби Лапа: У теорії державне регулювання повинно було принести користь споживачам, а на практиці я цієї користі не побачив

 

Голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа в інтерв'ю УНІАН розповів про якість вітчизняної продукції та основні загрози здоров'ю українців, що необхідно робити споживачам для захисту своїх прав, наскільки ефективний механізм держрегулювання цін на продукти харчування, коли Україна зможе подолати епідемії небезпечних вірусних захворювань тварин і які перспективи відкриваються перед українськими експортерами.

Кабінет Міністрів України прийняв рішення про створення Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів у вересні 2014 року. Уряд розраховував, що новостворене відомство об'єднає в собі функції декількох ліквідованих контролюючих органів - Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державної санітарно-епідеміологічної служби, а також Державної інспекції сільського господарства. Однак офіційно служба розпочала роботу лише через два роки - 6 квітня 2016 року. Главою Держпродспоживслужби став колишній заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа, який був призначений на цю посаду 24 лютого 2016 року. В інтерв’ю УНІАН він підвів підсумки року свого перебування на посаді керівника відомства та розповів про основні напрямки роботи Держпродспоживслужби.

Ви вже більше року очолюєте Держпродспоживслужбу. Як діяльність відомства за вашим керівництвом допомагає захистити права споживачів?

Складне питання. Минулого року ми проаналізували статистику щодо звернень громадян відносно прав споживачів. Близько 45% скарг було задоволено, тобто, права споживачів ми відстояли. У деяких випадках скаржники неправильно подавали документи, іноді скарга була необґрунтованою, тому і виходимо на такий показник. Як на мене, він непоганий, але завжди хочеться кращого. Говорити про те, що левова частка споживачів зараз відчуває себе комфортно, я би не став. Це було б неправдою.

Є кілька питань, пов’язаних, в першу чергу, з процедурами перевірок. Для їх здійснення Держпродспоживслужба має отримати скаргу споживача. Якщо пакет документів оформлено належним чином, то тоді територіальний орган звертається за погодженням до центрального апарату. Ця процедура була введена, щоб зменшити суб’єктивізм при проведенні перевірок, але з 1 січня поточного року центральному апарату відомства необхідно отримувати додаткове погодження в Мінекономрозвитку. Це може зайняти декілька тижнів. Фактично між скаргою споживача та перевіркою може пройти місяць, півтора. А це великий мінус, тому що люди розраховують на більш оперативну реакцію. В рамках чинного законодавства її забезпечити важко. Робота ведеться предметно - без відписок і байдужого ставлення. Ми розмістили на нашому сайті форму скарги споживача. Важливо, щоб усі документи правильно подавались. Все інше залежить вже від законодавчих приписів щодо можливості проведення перевірок.

Як ви оцінюєте якість українських продуктів та послуг? Що робить відомство для того, щоб убезпечити українців від споживання неякісної продукції?

У минулому році ми відновили ринковий нагляд і контроль. Це - відбір продукції, яка закуповується на ринку, її перевірка, а потім, якщо продукція не відповідає вимогам українського законодавства, вилучення її з ринку (це стосується промислової продукції). По багатьом видам продукції, починаючи від електричних ламп і закінчуючи пальним, є порушення. Загалом, щонайменше до 20-30% імпортної та вітчизняної продукції є великі питання з точки зору дотримання вимог законодавства.

Які сфери викликають найбільше занепокоєння?

Якщо говорити про споживчий захист – 40-50% скарг стосуються сфери інтернет-торгівлі. Турбує якість інтернет-товарів і послуг, виникають проблеми з поверненням продукції, відсутнє гарантійне обслуговування. Є якась юридична або фізична особа, яка адмініструє сайт, є інша особа, яка здійснює реалізацію, третя особа здійснює доставку, і потім добитися захисту своїх прав дуже складно. Але ми працюємо в цьому напрямку. З нашої точки зору, найбільший актив в інтернет-торгівлі – це доменне ім’я, розкручений сайт, але є елементарні вимоги законодавства, яких необхідно дотримуватись. Наприклад, на сайті обов’язково має бути зазначена назва юридичної особи, яка здійснює реалізацію продукції. Але навіть ця формальна вимога закону не завжди виконується. Вважаю, що там, де є такі кричущі порушення, треба застосовувати максимально жорсткі санкції, аж до блокування доменних імен. Відповідні законодавчі ініціативи зараз нами опрацьовуються.

Що б ви порадили споживачам, аби вони більш результативно відстоювали свої права?

Перше – хоча б знати базові принципи законодавства. Друге – якщо говорити про відстоювання прав через елементи споживчого захисту в нашій службі, то ми спостерігаємо ряд помилок, які повторюються кожен раз. Наприклад, скаржники повідомляють назву магазину, а не юридичної особи, але вони не завжди співпадають. Якщо є якісь підтверджуючі документи – чеки, фотокартки, треба їх додавати, бо чим більш обґрунтованими будуть скарги, тим більша вірогідність того, що права споживачів будуть відстояні. Треба оформляти скаргу відповідно до зразку. Тобто формальні речі грають роль: якщо споживачі їх не дотримуються, то ми звертаємось до них за додатковою інформацією. А це займає час.

Що ускладнює вашу роботу? Які основні проблеми і труднощі виникають при захисті прав споживачів?

Я бачу певний нонсенс в тому, що ми можемо приймати скарги від громадян, але не від організацій з захисту прав споживачів. Якби вони мали такі повноваження, то щонайменше в плані опрацювання документів, підготовки робота проводилась би набагато якісніше. Є пропозиція на законодавчому рівні посилити роль громадських організацій, інкорпорувати їх в систему державного контролю, тому що вони в багатьох випадках грають активну роль. В перспективі можна було б зробити якусь дворівневу систему. У деяких країнах це так і працює: на рівні громадських організацій проводиться розгляд справи, надаються рекомендації господарюючому суб’єкту, а якщо він не дослуховується, тоді вже повний пакет документів направляється в орган державного контролю. Це зняло б пласт роботи і наблизило нас до споживача. Але ставлення депутатського корпусу до цього питання дуже обережне і консервативне. Вважаю, що впровадження цього - не питання місяців.

Як впливає на роботу відомства рішення Верховної Ради продовжити мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу?

Основна логіка була в тому, щоб зменшити навантаження на бізнес. Але це створює  складнощі при проведенні перевірок там, де дійсно є для цього підстави. Щоб забезпечити більш якісну роботу, ми запустили в Києві пілотний проект з відеофіксації перевірок. До кінця весни його буде поширено на Київську область, а до кінця року – в усіх територіальних органах Держпродспоживслужби. Якщо інспектор зловживатиме своїми повноваженнями, можна буде підняти відео і подивитись, що відбувалось безпосередньо на місці. Гадаю, це допоможе нам претендувати на більші законодавчі повноваження щодо оперативності реакції в усіх сферах контролю.

Інший пласт вашої роботи – контроль ціноутворення. Наскільки проблемна ситуація на цьому фронті в Україні?

У цьому аспекті найбільше занепокоєння у людей викликають комунальні тарифи. Взагалі динаміка скарг в сфері цінового контролю напряму пов’язана з динамікою цін. Коли інфляція була понад 40% в рік, кількість скарг була більшою. Після того, як динаміка споживних цін уповільнилась, скарг поменшало. Комунальні тарифи навпаки зросли і, відповідно, це створює певне соціальне напруження. Це - непроста робота, на місцевому рівні комунальні підприємства - локальні монополії. Але ми налаштовані максимально ефективно розглядати такі скарги. Плюс у зв’язку з запровадженням програми відшкодування вартості лікарських засобів ми долучаємось до контролю ціноутворення в цій сфері.

Як ви оцінюєте результати пілотного проекту уряду щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчування?

У теорії державне регулювання повинно було принести користь споживачам, а на практиці, чесно кажучи, я цієї користі не побачив. Коли була курсова динаміка і, як наслідок, інфляція, то ніяке регулювання її не могло зупинити, тому що є об’єктивні закони економіки. Коли такої динаміки немає, споживчі ціни уповільнились, то знову ж регулювання не зовсім актуальне. Вважаю, що в цій частині достатньо ефективного антимонопольного контролю. Там де є локальні монополії, або є змови, то це - компетенція Антимонопольного комітету. А змушувати всіх господарюючих суб’єктів так, як це було раніше, при підвищені цін на 1% подавати великий пакет декларацій, як на мене, не має сенсу. Ті витрати, які від цього несли господарюючі суб’єкти, і витрати з точки зору державного контролю, не виправдовували мети, яка ставилась при здійсненні такого контролю.

Держпродспоживслужба функціонує вже рік. Чи завершилося формування відомства? Які основні результати роботи?

У нас була затримка з формуванням управлінь на рівні районів, щодо фіксації кадрового складу були питання, тому що при створені служби передбачалась одна структура –  районні управління в статусі юридичних осіб. Але фактично вже всі відійшли від цього принципу, тому що це - бюрократія, бухгалтерія, кадри тощо. У всіх територіальні органи фактично знаходяться в районах, але формально є підрозділами обласних управлінь. Тому зараз відповідне рішення було прийняте Кабміном, ми його вже імплементували в структуру, найближчими днями воно дійде до областей. З травня стартують конкурси на керівників та спеціалістів районних управлінь. У нас залишилось чотири області, де конкурси ще не були проведені. З точки зору структури і кадрового складу ми знаходимось на завершальному етапі.

Коли ви очікуєте, що повністю буде сформований склад відомства?

Граничною чисельністю передбачено трохи більше десяти тисяч людей. Але ми не заперечуємо проти того, щоб виконувати свої функції меншою кількістю штатних одиниць, якщо десь в районах або на рівні областей керівництво бачить таку можливість. В такому випадку правильніше було б дати надбавки і премії людям, які працюють, тим більше, якщо вони того заслуговують. Ми розуміємо, що гідні зарплати – це дуже важливо як для задоволення особистих потреб людей, так і для боротьби з корупцію. На рівні районів близько 10% персоналу треба ще набрати. Але я б на перше місце поставив роботу з підвищення кваліфікації персоналу.

Скільки коштів Кабмін направив на фінансування Держпродспоживслужби? Скільки направлено на боротьбу з небезпечними захворюваннями тварин?

Загальне фінансування відомства у 2017 році, передбачене в бюджеті, - 1,7 млрд грн. Загалом близько на 70% збільшено фінансування порівняно з попереднім роком. Але левова частка направлена на підвищення заробітної плати, це надзвичайно важливо з точки зору боротьби з корупцією. У лютому минулого року, коли я тільки прийшов, поцікавився, яку зарплату отримує інспектор на рівні району – 1700 грн. У такому випадку наївно говорити про те, що людина не буде думати про отримання додаткових джерел доходу. Зараз на рівні районів зарплата складає 3500-4000 грн. Наша критична потреба – протиепізоотичні заходи. Необхідний обсяг коштів для боротьби з захворюваннями тварин – 360 млн грн, мінімально ми оцінювали наші потреби в 190 млн грн. Але фактично ми отримали 116 млн грн. Зараз працюємо над можливим перерозподілом коштів. Є розуміння і співпраця щодо цього питання з Міністерством аграрної політики і Міністерством фінансів, аби збільшити фінансування. Розраховуємо на додаткове виділення кошів на суму орієнтовно 100 млн грн.

Чим викликане активне поширення епідемії АЧС в Україні і які дії проводить  відомство для боротьби з хворобою?

Динаміка поширення АЧС була негативною ще до створення Держпродспоживслужби. З початку року, станом на сьогодні, вже було зафіксовано 66 випадків. Негативна динаміка, на жаль, триває. У минулому році – 91 випадок, у 2015 році – 40, у 2014 році – 16. У 2016 році на протиепізоотичні заходи було спрямовано 65 млн грн, десь вакцину по сказу купили, десь ще щось. Але це закрило лише верхівку айсбергу існуючих проблем. Навіть не було коштів на діагностику АЧС, ми були змушені звернутись за допомогою до  міжнародних партнерів. Тобто, обмеження в бюджетному фінансуванні спрацювало негативно. Ще треба закуповувати діагностикуми, лабораторне обладнання. Я навіть не можу сказати, що в усіх областях належним чином оснащені лабораторії. Є також причини поширення хвороби, які пов’язані з регулюванням. Раніше працювала ветеринарна міліція. У неї не завжди був однозначний імідж, але вона виконувала свої функції з ліквідації епізоотії. Зараз її ліквідовано. Ми налагоджуємо співпрацю з Національною поліцією, а це потребує часу. Але Нацполіція не має повноважень зупиняти транспортний засіб без достатніх на це підстав, а перевірка - чи супроводжується тварина, що перевозиться, необхідними документами - не є такою підставою. Інша проблема – замалі штрафи за занесення вірусу. Збитки від цього можуть сягати сотень тисяч мільйонів гривень, а штраф складає від 3 до 10 неоподаткованих мінімумів. Це - нонсенс. Загалом, можна стверджувати, що робота Держпродспоживслужби в частині ліквідації наслідків спалахів була достатньо ефективною, тому що жодного випадку повторення «африканки» в тому населеному пункті, де він раніше фіксувався, не було. А от з точки зору профілактики захворювання є велике питання.

Яка законодавча база напрацьована в сфері захисту тварин від поширення інфекційних захворювань?

Розроблено законопроект про покращення стану українського тваринництва та підвищення рівня біобезпеки. Він був відпрацьований з більшістю центральних органів виконавчої влади, нам залишилось лише узгодити певні технічні питання з Міністерством фінансів і Державною регуляторною службою. Сподіваємось, що найближчим часом документ буде підтриманий Кабінетом міністрів та подано до Верховної Ради. Цей закон допоможе боротися із захворюваннями. І мова не тільки про АЧС, потенційно є ризик занесення на територію України і вузликового дерматиту, і ящуру. Ящур зафіксований в РФ, вузликовий дерматит – є і в РФ, і в країнах ЄС. Тобто, ризик занесення захворювань існує. Також було прийнято оновлену інструкцію з профілактики та боротьби з АЧС. Таким чином сформовано пакет документів, який дозволяє більш ґрунтовно і фахово реагувати на появу епізоотії в Україні.

Наскільки реальна теорія змови щодо спеціального занесення вірусу АЧС в Україну? Чи міг вірус бути штучно завезений з РФ?

Є питання об’єктивні, є питання суб’єктивні. Об’єктивні полягають в тому, що діє певний спеціальний порядок проходження лінії розмежування в зоні проведення АТО і також при проходженні товарів і людей через адміністративний кордон з Автономною Республікою Крим. Оскільки це не є державним кордоном у визнаних Україною та світовим співтовариством межах, відповідно, ветеринарний контроль, такий, як на кордоні, там не здійснюється. Але на території Донецької, Луганської областей ми на рівні територіальних органів відпрацювали комунікацію. Але поки, на жаль, немає 100% впевненості, що всі товари, які проходять через лінію розмежування і містять тваринницьку продукцію, підлягають контролю. Щодо теорії змови занесення чи не занесення вірусу - велике питання стоїть відносно першого випадку АЧС в 2012 році. Пам’ятаємо цю історію – турист з РФ завіз продукцію. Але тоді заходи з її ліквідації було здійснено достатньо ефективно. Чи випадковим був цей турист, - не знаю, мені зараз з цієї часової дистанції важко сказати. Водночас я би не перебільшував. Такий ризик, звісно, існує, але об’єктивна реальність така, що через дику фауну все рівно вірус буде заноситись на територію України. На жаль, ця історія не те, що одного місяця, а ймовірно - не одного року. Думаю, все можна вирішити за 2-3 роки. За тією динамікою, яку ми зараз маємо, вважаю, в цьому році буде не менше 200 випадків АЧС.

Чи достатньою мірою Україна забезпечена вакцинами проти інших небезпечних захворювань тварин - вузликового дерматиту, ящуру? Наскільки ймовірний прихід цих захворювань в Україну?

Це - висококонтагіозні хвороби. Вони на відміну від африканської чуми свиней можуть переноситись комарами, і тому динаміка їх поширення може бути достатньо інтенсивною. В Європі поширення хвороби вражаюче. Це при тому, що фінансування там значно вище, ніж у нас. Наприклад, в Румунії фінансування протиепізоотичних заходів становить 200 млн євро. Болгарія за рік тільки на нодулярний дерматит витратила 5 млн євро. Помножте на курс та порівняйте з загальним фінансуванням протиепізоотичних заходів в Україні. У цілому, на протиепізоотичні заходи у цьому році передбачена закупка 100 тисяч доз вакцин по вузликовому дерматиту і 50 тисяч доз - по ящуру. Але процедура державних закупівель займає 2-3 місяці, і у випадку занесення вірусу в Україну за цей час можна буде поставити хрест на половині нашого скотарства. Тому ми певний резерв в цьому році закупимо, щоб мати можливість швидко реагувати на появу загрози.

Яких збитків Україна може зазнати від поширення захворювань тварин?

Якщо говорити про АЧС, то є прямі збитки, є - непрямі збитки. Прямі збитки тільки по домогосподарствам склали 14 млн грн за три роки. По товарних фермах, які зазнали шкоди, - майже 200 млн грн. Але ми говоримо тільки про прямі збитки господарюючих суб’єктів. Непрямі збитки на порядок більші. Що стосується нодулярного дерматиту та ящуру, то я не хотів би ні кидатись, ні лякати цифрами. Хочу висловити побажання, щоб ми таких калькуляцій не проводили.

Наскільки скоротився експорт у результаті поширення АЧС?

Експорт продукції свинарства не був масштабним і до поширення АЧС. Наскільки я пам’ятаю, максимальний обсяг постачання становив до 50 тисяч тон. Питання номер один – локалізувати захворювання. Після цього ми можемо ставити з деякими торгівельними партнерами питання щодо регіоналізації, тобто відновлення експорту з територій, де впродовж останніх 12 місяців хвороба не фіксувалась.

Чи можна стверджувати, що Україна вже подолала епідемію пташиного грипу?

По-перше, я б не назвав це епідемією, це були випадки захворювання в чотирьох областях. Всього 9 випадків. Останні два місяці захворювання не фіксується. З точки зору тих випадків, що були, можна стверджувати, що вони подолані - якби був ризик, то вірус би поширювався. Але ризик повторного занесення вірусу на територію України існує, тому що міграційні шляхи птахів і восени, і навесні пролягають через нашу країну. Тільки в ЄС за цей рік було зафіксовано 159 випадків. Коли країни, що заборонили імпорт української продукції птахівництва у зв’язку з поширенням пташиного грипу, можуть його відновити? Більшістю країн обмеження вже знято, або обмеження залишаються лише на території тих областей, які залишились формально не оздоровленими. Є деякі країни, які чекають на оздоровлення всієї території України, наприклад, Ірак. Але в цілому по більшості наших торгівельних партнерів ми це питання відпрацювали. Поки ми не відновимо статус благополучної країни по пташиному грипу, нам важко виходити з цією продукцією на нові ринки. Але процес відновлюється. Зокрема, в травні плануємо візит нашої делегації до декількох африканських країн.

Коли Україна відновить експорт яєць до Ізраїлю, який був загальмований на початку 2016 року?

Ми повністю всю інформацію, яку від нас просили, надали ізраїльським колегам. Сподіваємось, що це питання буде вирішено вже до кінця травня. А питання дуже чутливе з точки зору іміджу України і відновлення експортного потенціалу. Сподіваюсь, що в найближчі тижні ситуація проясниться.

Як просувається диверсифікація ринків українського експорту? Які країни є найбільш перспективними для України? Які переговори ведуться?

Нещодавно Україну відвідала інспекція Китайської Народної Республіки для перевірки безпечності вітчизняної яловичині. Найближчим часом цей продукт може потрапити на китайський ринок, але я не хотів би випереджати події. Є також домовленість з урядовою делегацією Королівства Саудівська Аравія. Влітку, або на початку осені вони приїдуть та проінспектують нашу систему контролю безпечності виробництва яловичини, щоб ми мали можливість її до них експортувати. Щодо птиці, молочної продукції, то ми зацікавлені в експорті у Корею, Сінгапур. Також птиця може поставлятись у Південну Африку, Японію, Мексику. Загалом, вважаємо пріоритетними близько 20 країн. Також ми розглядаємо можливість експорту деяких екзотичних продуктів. Наприклад, зараз завершуємо підготовку документів щодо можливого постачання бджолиних сімей до Канади. Крім того, були лібералізовані вимоги з експорту зерна до Єгипту. Ми приймали делегацію з цієї країни. У цілому склалися непогані враження у нас, і, сподіваюсь, у них. Розставались вже майже друзями. Загалом, проводиться дуже великий обсяг міжнародної роботи.

Надія Бурбела, УНІАН

 

версия для печати