украинский русский английский
Вступительное слово Премьер-министра Владимира Гройсмана на заседании Кабинета Министров Украины от 18 мая 2017 года
18.05.2017 | 15:52
ДЕПАРТАМЕНТ ИНФОРМАЦИИ И КОММУНИКАЦИЙ С ОБЩЕСТВЕННОСТЬЮ СЕКРЕТАРИАТА КМУ

ГРОЙСМАН В.Б. – Розпочинаємо засідання Уряду.

На початку цього тижня я спільно з колегами з офіційним візитом відвідував Державу Ізраїль. У нас була дуже насичена програма: питання економіки, технологій, охорони здоров'я – взагалі питання реформування медицини, запровадження новітніх технологій в охороні здоров'я. Багато є досягнень, про які сьогодні можливо говорити, які потрібно перейняти.

Приємно було відзначити й те, що є приклади взаємної роботи українських компаній, ізраїльських компаній, які вже виробляють високотехнологічні продукти. Це треба розвивати, розширювати наші двосторонні економічні контакити, торгівлю.

Але що мене найбільше вразило – це те, як ізраїльтяни ставляться до своєї історичної пам'яті. Ми розпочали візит з того, як відвідали меморіальний комплекс Яд ва-Шем, жертвам Голокосту. Цей комплекс повністю дає розуміння того, що відбувалося в ті жахливі часи. Я вважаю, що ми, як українці, маємо докласти всіх своїх можливостей для того, щоб кожна сторінка нашої багатостраждальної історії, наших трагедій була увічнена, щоб ми завжди пам'ятали, що відбувалося в історії українського народу, скільки ми понесли втрат за нашу незалежність, за наше право жити на рідній землі.

Сьогодні особливо потрібно про це говорити, тому що 18 травня 1944 року кримські татари від рук, задумів, рішень сталінського режиму були примусово виселені зі своєї рідної землі, нашої спільної української рідної землі. Депортація, геноцид кримськотатарського народу – це величезна трагедія в історії нашої держави, нашого народу. Понад 200 тис. людей були вимушені покинути свої домівки. Але трагедія полягає й в тому, що більше половини цих людей загинули в дорозі.

Говорять про те, що потрібно робити висновки з тієї історії, яка є. Але, на превеликий жаль, у ХХІ сторіччі ми маємо прояви такого ж режиму, який придушує кримських татар на нашій рідній українській землі – українському Криму, який був анексований окупантами.

Триває боротьба. Люди сьогодні полишені права, кримські татари, в Криму на свою культуру, свободу. Все те, що пов’язано з цим народом, утискається. Людей кидають у в’язниці. ХХІ сторіччя! Ще зовсім нещодавно ніхто не міг собі уявити, що це може стати реальністю.

Сьогодні ми будемо вшановувати пам'ять невинно загиблих і постраждалих. І я пропоную зараз вшанувати хвилиною мовчання всіх невинно загиблих.

 

(Хвилина мовчання)

 

ГРОЙСМАН В.Б. – Дякую, прошу сідати. Буде можливість сьогодні Еміне Джапаровій, першому заступнику Міністра інформаційної політики, сказати декілька слів.

Але я б хотів повернутися до нашої історії, колеги. Величезна трагедія – геноцид українського народу, голодомор. У сучасній українській історії під час того, як ми здобули свою незалежність, перед нами почали відкриватися нові сторінки цієї жахливої трагедії, яка забрала життя мільйонів.

Той режим теж заперечував, що це взагалі відбувалося. І ми, які зростали в тому числі в Радянському Союзі, а потім – і в незалежній Україні, не знали багатьох сторінок цієї жахливої трагедії. Але всі покоління сьогодення і прийдешні покоління мають пам’ятати про ті втрати, про ту жахливу трагедію, яка відбулася, яка зачепила в більшості, я думаю, багатьох українців.

Якщо ми будемо досліджувати історію будь-якої родини, ми знайдемо трагічні втрати, трагічні жертви і великі трагедії, які спіткала доля тих, хто в той історичний час жив в Україні.

Ми маємо все зробити для того, щоб кожна сторінка була відома для всього світу. І тому в кожному візиті Президента, Голови Парламенту, моєму візиті, як Прем’єр-міністра країни, колег-урядовців ми завжди ставимо про це питання: визнати геноцид українського народу, тому що це наша історія. Ми хочемо, щоб про ці трагічні часи знали в усьому світі.

Ми будемо й далі докладати зусиль для того, щоб це відбувалося, але нам сьогодні потрібно сказати про те: а що ми маємо зробити в Україні для того, щоб ці сторінки історії стали доступними як для українців, так і гостей нашої країни.

І тому Міністр культури – Євген Нищук – теж буде мати слово. І ми маємо з вами створити музей, маємо зробити все для того, щоб ця пам'ять залишилася у віках.

Ми маємо також і наряду з усіма ще дуже багато питань порядку денного різного напрямку. Але я вважаю, що наша історія – це питання номер один. Наша культура – це питання номер один, це той фундамент, на якому можемо будувати міцну економіку, міцну державу.

Шановні колеги, я пропоную затвердити зараз порядок денний, якщо немає заперечень. Відповідно, що підготували урядові комітети. І хотів би запросити до слова Еміне Джапарову – першого заступника Міністра інформаційної політики.

 

 

 

версия для печати