українська російська англійська
Публічна кадастрова карта - ефективний механізм у боротьбі із зловживаннями у сфері земельних відносин
25.01.2013 | 09:53
Прес-служба Державного земельного агентства

З початку року понад 330 тисяч громадян ознайомилися з інформацією про земельні наділи, що розміщується та постійно оновлюється на публічній кадастровій карті України. За лаштунками  потужних інформаційних шарів за допомогою різноманітних варіантів пошуку серед 50 мільйонів ділянок кожному до снаги легко і просто віднайти свою власну ділянку або ж  інформацію про інші наділи. Проте не всі громадяни залишилися задоволеними результатами занурення у віртуальні глибини публічної кадастрової карти. Близько п’яти тисяч відвідувачів сайту Держземагентства, де розміщена ця інформація, виявили неточності, накладки тощо стосовно своїх земельних володінь, про що вони повідомили органи земельних ресурсів, заповнивши електронну заявку. Більшість помилок вдалося виправити відразу. Однак є такі похибки та неузгодження, які потребують звірки з відповідними документами або навіть звернення до судових інстанцій.

Цілком закономірно, що публічна кадастрова карта стала об’єктом обговорень та критичних публікацій у засобах масової інформації за численні неточності і помилки. Так, у електронних ЗМІ з посиланням на відомого еколога широкого розголосу набула інформація стосовно того, що межі 90 відсотків об’єктів заповідного фонду не винесені в натуру, що далеко від  істини. Насправді на сьогодні у 223 із 568 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення встановлено межі в натурі та видано  правовстановлюючі документи на землю. За належного фінансування цих робіт, яким опікується Міністерство екології та природних ресурсів, землевпорядні організації як державні, так і приватні спроможні у стислі терміни завершити ці роботи. Асигнування на проведення робіт  із встановлення  меж  заповідників місцевого значення – на плечах відповідних регіонів. Однак навіть за хронічного браку коштів межі в натурі уже встановлено у 1417 із 7551 заповідників місцевого значення. За доброї волі місцевої влади та фінансового забезпечення, необхідного для проведення землевпорядних робіт, цілком реально ці заповідні території незабаром  побачити на публічній кадастровій карті.

Після чого відтяти ласий шматочок заповідних територій, як і прибережних смуг, буде практично неможливо. Адже публічна  кадастрова  карта є своєрідним дзеркалом, у якому не лише можна побачити чітко окреслені земельні ділянки, але й обриси непрозорих схем землевідведення. Причини накладок, похибок криються у першоджерелах – правовстановлюючих документах, які формувались протягом десятиріч. Рішення ж щодо виділення земельних ділянок приймали місцеві органи влади. А ось контроль за використанням та охороною земель покладено на Держсільгоспінспекцію, яка виявляє порушників законодавства і за потреби передає справи  щодо розслідування  та прийняття відповідних рішень до правоохоронних органів.

Так що дієві і потужні механізми для ефективної боротьби з проявами  корупції у держави є. Створювати спеціальні комісії, що потребуватимуть виділення певних коштів, навряд чи доцільно. У свою чергу Держземагентство у боротьбі зі зловживаннями у сфері земельних відносин робить наголос на прозорості та відкритості. Сьогодні попри бюрократичні перепони на публічній кадастровій карті відображено дані про усі земельні ділянки у місті Києві, на які оформлені права. Відтепер громадяни мають вільний доступ до публічної інформації про землі столиці.

Задля подолання корупції у сфері земельних відносин Держземагентство запровадило персоніфікацію відповідальності за виготовлення технічної документації ліцензіатами, забезпечило надання нових повноважень державним реєстраторам. Попри огріхи перших кроків на шляху до досконалості національна кадастрова система та публічна кадастрова карта стали ефективними механізмами у боротьбі зі зловживаннями щодо виділення та використання землі.

Як уже повідомлялось, земельне відомство ініціюватиме внесення змін до чинного законодавства щодо можливості оприлюднення персональних даних щодо того, кому безпосередньо належить та чи інша ділянка землі, що сприятиме встановленню відкритості та прозорості у земельних відносинах.

 

 

версія для друку