українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Уряду 30 січня 2013 року
30.01.2013 | 10:23
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ

Шановні члени Кабінету Міністрів! Шановні запрошені!

 

Минулого тижня в швейцарському Давосі завершився Всесвітній економічний форум. Головний його підсумок - це загальне визнання того факту, що сьогодні практично жодній державі світу не слід бути занадто оптимістичною з приводу відновлення економіки у 2013 році.

Українська відповідь на такий непевний стан світової економіки - наша Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки. Проект її ми вже розглянули, так би мовити, «у першому читанні» на розширеній нараді в Уряді. Зараз відбувається широке, предметне обговорення цього визначального документу з учасниками ринку та експертами. Учора таке обговорення пройшло із членами Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.

Головний висновок з конструктивної і компетентної дискусії, яка відбулась, такий: представники реального сектору економіки, організатори виробництва підтримують політику Уряду на розвиток внутрішнього виробництва і внутрішнього ринку в цілому. Вони готові пройти свою частину шляху в тих перспективних напрямках, які зараз визначає Уряд.

Водночас підприємці і промисловці вносять пропозиції, уточнення, пропонують нові кроки. Все це треба вивчити і зважити, збагатити нашу програму практичним досвідом реального сектора економіки.

Я вже говорив, що програма має бути свого роду бізнес-планом, абсолютно зрозумілим і прагматичним для учасників економічних процесів. Вони мають побачити у державній програмі своє місце, ясно зрозуміти, як кажуть, свій маневр. І на підставі цього спільного бачення уже поточного року ми маємо визначити: де і які виробництва будуть збудовані, розширені, модернізовані. Де і скільки товарів буде випущено. Скільки і яких робочих місць буде створено. Скільки кредитних та інвестиційних ресурсів буде вкладено у 2013, 2014 роках.

Маючи таке бачення, Уряд і Національний банк підуть на більш лояльну до виробництва монетарну політику, здешевлення кредитних ресурсів.

Модернізація виробництва та структурна перебудова економіки потребують найкращих умов для акумулювання інвестиційних ресурсів і посилення інвестиційного потенціалу економіки.

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств і організацій, за рахунок яких у 2012 року освоєно 61% інвестицій. При цьому, самі інвестиції вітчизняних підприємств у власне виробництво минулого року зросли на 17%.

Частка кредитів банків та інших позик у загальних обсягах капіталовкладень, на превеликий жаль, залишається на низькому рівні – 16%. Повторюю - це дуже низький рівень, на жаль.

Ресурси державного та місцевих бюджетів обмежені: за їх рахунок освоєно всього 5% та 2,5% капітальних інвестицій відповідно. І ми не будемо збільшувати ні бюджетне навантаження на економіку, ні дефіцит бюджету. У такій ситуації нам треба залучити цілий арсенал заходів.

Головне – це створення виробництв, заснованих на передових технологіях, у існуючих галузях економіки: гірничо-металургійному комплексі, хімічній та нафтохімічній промисловості та агропромисловому комплексі. Саме ці галузі формують основу вітчизняної індустріальної бази, а тому від рівня їх конкурентоспроможності значною мірою залежить конкурентоспроможність економіки в цілому.

Також найближчі роки мають стати періодом форсованого розвитку високотехнологічних галузей: IT-індустрії, автомобілебудування, авіа- та суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, фармацевтичної промисловості, виробництва медичної техніки.

Реалізація інвестиційних проектів в пріоритетних галузях має бути спрямована передусім на створення висококваліфікованої робочої сили, зайнятої у високотехнологічних робочих місць.

Зокрема, у Програмі активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки заплановані заходи, які обумовлять:

- створення в Україні, наприклад, конкурентоспроможного легкового автомобілебудування з рівнем локалізації приблизно 55%;

- модернізацію виробничих потужностей 35 підприємств сільськогосподарського машинобудування;

- підвищення технічного рівня та завантаження замовленнями підприємств суднобудування.

Одним з головних елементів нової системи стимулювання модернізації має стати Державний Банк Розвитку, ресурсами якого будуть забезпечуватися довгострокові кредити на виконання проектів модернізації виробництва у реальному секторі економіки.

Запровадження такого інструменту дозволить вирішити одну з головних проблем, що призводить до неефективного використання державних коштів – усунути чиновників від безпосереднього розподілу фінансових ресурсів між суб’єктами господарювання. Одночасно держава матиме платоспроможних позичальників в особі банків, які будуть отримувати фінансування від Державного Банку Розвитку та відповідати перед ним за повернення коштів.

Окремої уваги потребує стимулювання інвестиційної активності суб’єктів малого підприємництва, зокрема шляхом надання мікрокредитів суб’єктам малого підприємництва для започаткування та ведення власної справи.

Я звертаю увагу робочої групи, яка доопрацьовує проект Програми: усі заходи цієї програми повинні мати конкретний ефект і чітко визначені періоди реалізації.

Шановні члени Кабінету Міністрів!

З 1 січня цього року почала працювати нова система реєстрації майнових прав. Головне, для чого це було здійснено – щоб кардинально спростити процедуру і скоротити термін реєстрації, зробити цей процес максимально зручним для наших громадян та усунути корупцію у цій справі.

Фактично було покладено край існуванню монополії сумновідомої БТІ. Запрацювала Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр). Тепер замість кількох процедур і кількох черг, в процесі купівлі-продажу нерухомості існує тільки одна процедура, яка може реєструватися як працівниками держреєстру, так і приватними нотаріусами. Терміни на реєстрацію прав скоротилися з 14 до 5 робочих днів. А згодом, з наповненням електронного реєстру, процедура взагалі займатиме лічені години. Все це добре задумано. Але як виконується?

Я вкрай незадоволений тими помилками і недоліками, а іноді очевидними організаційними прорахунками під час запровадження нової системи. Так, ми переживемо цей етап, і стартові ускладнення згодом забудуться. Але чому з самого початку для людей були створені незручності? Хто заважав їх уникнути одразу ж?

У кількох обласних і районних центрах, навіть в Києві центри реєстрації відкрилися у погано пристосованих, не дуже зручних для громадян місцях: на околицях чи у важкодоступних районах.

У Києві, наприклад, - аж біля аеропорту Жуляни. Зрозуміло, що в столиці складно знайти придатне приміщення в центрі. Та й коштів на облаштування центрів було небагато. Але переконаний, що цю справу можна було організувати краще.

А тим фактам, що громадяни були погано поінформовані про місце і час роботи центрів реєстрації, взагалі немає виправдань. У результаті виникали черги не менші, ніж в БТІ. Лунали цілком зрозумілі скарги та нарікання.

Практично відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який продовжує наповнюватися поки що більшою частиною за заявницьким принципом. Така ситуація виникла через те, що більшість БТІ вели відповідні реєстраційні справи в паперовому вигляді, тоді як реєстр являє собою електронну базу даних. Чому  інформація з баз даних БТІ не була вчасно перенесена до реєстру? Чому приватні нотаріуси повноцінно не включилися у реєстрацію? І так далі.

Уряду уже довелося терміново втручатися у ситуацію. Я подав на звільнення керівника Укрдержреєстру. А також доручив Віце-прем’єр-міністру Вілкулу Олександру Юрійовичу разом із Мінстом та Мінрегіоном створити робочу групу, яка повинна в найкоротші терміни усунути всі проблеми і прорахунки в організації цієї роботи.

І ще: дуже важливо максимально розширити інформаційне супроводження змін в такій чутливій для людей сфері, як реєстрація майнових прав.

Шановні колеги!

На 2013 рік припадає кілька значних і важливих річниць для України. Президент вже наголосив на важливості для нашої держави відзначення 1025-річчя хрещення Київської Русі. Це непересічна дата і для історичної пам'яті нашого народу, і для усвідомлення нашого історичного місця в Європейській цивілізації. Уряд повинен організувати підготовку до відзначення цієї знаменної дати на вищому рівні.

Також 12 березня виповнюється 150 років з дня народження видатного вченого і мислителя світового масштабу, першого президента Української Академії наук Володимира Івановича Вернадського. Україна повинна відзначити цей ювілей як подію світового значення. Найближчим часом Уряд заслухає доповідь організаційного комітету з цього приводу.

А 6 грудня ми будемо відзначати століття великого Миколи Михайловича Амосова.

Тому доручаю Віце-прем'єр-міністру Костянтину Івановичу Грищенку взяти під особистий контроль підготовку до відзначення таких пам’ятних дат і доповідати Уряду про хід такої підготовки.

Дякую за увагу.

версія для друку