українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Уряду 19 червня 2013 року
19.06.2013 | 10:51
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Шановні запрошені!

Минулого тижня в Києві відбулася дводенна бізнес-конференція «Україна і Партнери», ініційована та організована Кабінетом Міністрів України. Потреба у проведенні цього форуму стала відповіддю на зростання інтересу з боку інвесторів до нашої країни. У цих умовах необхідний прямий діалог між владою та бізнесом, активізація державно-приватного партнерства в інтересах економічного розвитку України, створення робочих місць.

На конференцію прибули більше 3,5 тисячі бізнесменів і підприємців, що представляли понад 1,5 тисячі компаній, фірм і корпорацій з 62 країн світу. Роботу конференції висвітлювали більше 400  журналістів, з них більше 100 - іноземних.

Було проведено 16 панельних дискусій та круглих столів з найбільш актуальних проблем розвитку економіки України.

Це перший настільки масштабний діловий форум за всі роки незалежності України.

Ми показали, як на базі Державної програми активізації розвитку економіки України на 2013-2014 роки може бути реалізований принцип державно-приватного партнерства. Зокрема, було проведено презентацію економічного, туристично-рекреаційного та інвестиційного потенціалу держави.

Інвестори в свою чергу продемонстрували готовність до співпраці з нами в різних галузях: від агропромислового виробництва до суднобудування та високих технологій. Від партнерів ми почули, що ще треба зробити для того, щоб інтерес інвесторів трансформувався у нові інвестиції. У членів Уряду і бізнесменів була можливість безпосередньо обмінюватись думками, конструктивно обговорювати нагальні питання. Просто на конференції були зроблені практичні кроки до реалізації перспективних бізнес-проектів.

У рамках конференції відбулось підписання 11 угод з діловими партнерами загальною вартістю близько 500 мільйонів євро: у сфері сільського господарства, машинобудування, сталого природокористування і збереження біоресурсів, ІТ-технологій та інфраструктури.

Серед них, як приклад, можна назвати:

-  у сфері ІТ-технологій - партнерські угоди з такими потужними компаніями, як Intel та інші;

-  Партнерську угоду між Національним університетом біоресурсів і природокористування України та американською компанією «АМАКО» - лідером новітніх агротехнологій та сільськогосподарської техніки та устаткування;

- Ліцензійну угоду про виробництво трамваїв між «Сіті Транс Груп ЛАЗ» і французькою Alstom на суму 60 мільйонів євро.

Конференція стала також платформою для налагодження контактів інвесторів з представниками українських регіонів. 

Основний підсумок форуму – є інтерес, є діалог, є проекти. Зацікавленість в інвестиціях взаємна – інтереси інвесторів до потенціалу та ресурсів країни зростають, а зацікавленість України в інвестиціях велика.

У нинішніх умовах посткризової перебудови глобальної економіки наша країна має унікальний шанс розкрити свій потенціал (ресурсний, людський, транзитний), реалізувати амбітні інвестиційні проекти, вийти на сучасні інноваційні та технологічні стандарти.

Усе це відповідає завданням модернізації економіки, які поставив перед нами Глава держави.

Я прошу міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади продовжити діловий діалог, не втрачати встановлений зв’язок з партнерами, зробити все необхідне, щоб ми змогли скористатися тими можливостями, які створили. 

Ми прийняли рішення, що цей форум стане щорічним. Завданням найближчого майбутнього є перетворення його на ефективний майданчик міжнародного ділового співробітництва.

Тому доручаю всім членам Уряду в своїй компетенції підготувати пропозиції щодо формування Організаційного комітету з підготовки Конференції 2014 року, її концепції, порядку денного та кола учасників.

Шановні члени Кабінету Міністрів! Шановні запрошені!

У зростанні інтересу до співпраці з Україною я пересвідчився під час робочого візиту до Франції. На 50-му Міжнародному авіакосмічному салоні в Ле Бурже Україна засвідчила, що після складних для вітчизняної авіакосмічної галузі років, вона повертається на світовий ринок з конкурентоспроможними проектами. 

У роботі найбільшої виставки світової авіаційної та космічної промисловості взяли участь понад 3 тисячі компаній з 44 країн. А всього біля 300 офіційних делегацій з 88 держав приїхали до Ле Бурже провести переговори і познайомитися з новими розробками тих небагатьох держав світу, які сьогодні виробляють літаки і космічні апарати. До числа цих небагатьох країн входить і Україна.

Нашу країну гідно представляли технічні розробки держпідприємств «Антонов», «Івченко-Прогрес», акціонерного товариства «Мотор-Січ», та держконцерну «Укроборонпром».

Те, що Україна підтримує і розвиває статус великої авіаційної держави, всі присутні переконалися вже на відкритті авіасалону - після демонстраційних польотів українських літаків АН-158 і АН-70. Дуже приємно було відзначити той факт, що українські машини були представлені на Міжнародному аерокосмічному салоні відразу після господарів шоу – французьких виробників.

Важко передати відчуття величезної гордості за країну, яке відчувалось, коли після демонстраційного польоту європейського транспортного літака А-400 небо елегантно і водночас потужно розсікав наш великий транспортник АН-70. А-400 являє собою результат науково-технологічного прогресу всієї об’єднаної Європи. А вітчизняний АН-70 за тактико-технічними характеристиками і льотними можливостями кращий! І це не змогли не визнати навіть представники компанії Ербас під час зустрічі зі мною.

Хоча конкуренція на цьому ринку величезна, і навіть, чесно кажучи, супротив конкурентів величезний, наш літак дає Україні шанс зайняти своє місце на ринку і зміцнити позиції у світовому авіабудуванні.

Франція зацікавлена у співпраці з Україною. При мені сказав Прем’єр-міністр Франції. І нам це дуже цікаво. Адже, з одного боку, Франція – фактично постіндустріальна держава, співпраця з якою дозволить вивести нашу економіку на новий рівень розвитку. З іншого боку, Україна сьогодні – найбільш перспективний східноєвропейський ринок та інвестиційний плацдарм для європейських компаній.

Насправді успішні проекти вже існують, а також, як кажуть, лежать на переговорному столі. Я в цьому наочно переконався під час серйозної і відвертої розмови з представниками провідних французьких компаній, які входять до "МЕДЕФ Інтернасьональ" - найбільшого у Франції об'єднання підприємців. Воно об’єднує біля 800 тисяч компаній.

У цілому наші французькі партнери позитивно оцінюють економічну політику нашого Уряду і зацікавлені в тому, щоб вона стабільно продовжувалась. Тому що для великого капіталу, вкладеного у довгострокові проекти, прогнозованість політики і стабільні «правила гри» - основна, неодмінна умова роботи.

Чого ж чекають від України французькі партнери? Вони привернули увагу, що державно-приватне партнерство – дуже привабливий інструмент співпраці, особливо, коли світова рецесія змушує інвесторів обережно і ретельно вкладати кошти. Державні гарантії і участь держави у довгострокових проектах важливі для інвесторів. Закон про державно-приватне партнерство у нас є. А прикладів успішної його реалізації, на жаль, немає.

Тому я запропонував французьким компаніям, які вже сформували «портфелі» інвестиційних проектів, зробити їх презентацію прямо в Кабінеті Міністрів України, за участі глав регіонів. Я обіцяв всіляку підтримку і супроводження проектів, які зацікавлять обидві сторони.

Крім того, французьких бізнесменів насторожують розмови, скоріше чутки, щодо збільшення податків в Україні, переділу власності і тому подібні «страшилки» для бізнесу. У такому непевному економічному середовищі бізнес, який і так ризикує власними грошима, працювати не хоче.

Тому треба припинити всілякі спекуляції на цю тему. Я очі в очі, відверто заявив, що в планах нашого Уряду збільшення податків і адміністративного тиску немає. Навпаки, ми продовжимо і дерегуляцію, і стимулювання інвестиційної діяльності. Можна думати і прораховувати лише збільшення акцизі на міцний алкоголь, тютюн, предмети розкоші – і не більше. Підкреслюю це.

Що ж до адміністративного втручання, яке турбує тих хто налаштований будувати бізнес в Україні на довгі роки, то я запевнив, що курс на збільшення економічної свободи безальтернативний. Ми посилимо роботу, спрямовану на підтримку ділової ініціативи, гарантуємо невтручання у ведення бізнесу і захист прав власності. 

Французький бізнес виявляє зацікавленість до взаємовигідної співпраці в різних сферах. Були висловлені пропозиції щодо співпраці в агропромисловому секторі, галузі авіабудування і авіаперевезень, концесійного будівництва доріг, мостів та інфраструктурних об’єктів в Україні, в автомобілебудуванні і сфері інформаційних технологій, енергетиці – аж до будівництва новітніх ядерних реакторів, а також в готельному бізнесі. Одним словом, сфер для співпраці багато.

Тому доручаю особливо ретельно і предметно, виходячи з реальних пропозицій до співпраці підготувати засідання міжурядової українсько-французької економічної комісії, яке відбудеться наприкінці року.

Щодо питань порядку денного.

Сьогодні будуть розглянуті  зміни до законодавства, спрямовані на удосконалення процедури виконання судових рішень в інтересах дітей. Їх прийняття дозволить покращити порядок розгляду судами справ щодо повернення незаконно переміщених і утримуваних дітей, удосконалити процедури їх розшуку, стягнення аліментів, створити умови для виконання Україною відповідних міжнародних зобов’язань. 

Також Премією Кабінету Міністрів України будуть нагороджені 60 молодих людей. Її отримають найкращі представники молоді у шести номінаціях: виробничі, наукові, творчі та спортивні досягнення; особиста мужність; внесок у забезпечення розвитку молодіжного руху.

Ми затверджуємо план заходів з підготовки та відзначення 22-ї річниці незалежності України для того щоб відсвяткувати цю дату на високому організаційному рівні. У плані враховані всі завдання передбачені в Указі Президента України «Про відзначення 22-ї річниці незалежності України».

Останнім часом чи не найгострішою темою в ЗМІ є стан українських доріг. Критика правильна.

Але корінь проблеми не тільки в обсягах бюджетних видатків та ефективності дорожніх робіт, а й в тому, що дорожнє покриття передчасно руйнується перевантаженим транспортом. За даними Укравтодору більше 80% транспортних засобів їздять з перевищенням нормативів вагових показників.

Таким чином, бізнесмени економлять на кількості рейсів, а те, що від цього страждають інші громадяни – їх не турбує.

Тому сьогодні члени Уряду розглянуть законопроект про посилення контролю та відповідальності за порушення автоперевізниками обмежень осьових навантажень, загальної маси та габаритних параметрів транспортних засобів при здійсненні вантажних перевезень.

Причому відповідати будуть і перевізники і посадовці, які випустили перевантажені машини на лінію.

Також ми обговоримо законопроект, спрямований на вдосконалення системи державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів, врегулювання відносин між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів і споживачами.

Законопроект проходив широке обговорення. Воно показало, що запропоновані зміни ще важко сприймаються у суспільстві. Багато хто не розуміє їх суть і логіку.  

Я хочу заспокоїти. Проект пропонує систему безпеки харчових продуктів, по якій працюють країни, на які ми орієнтуємося в торгівельних та політичних відносинах.

Що я хотів би сказати з цього приводу.

Перше. Головний принцип нової системи - це запровадження на підприємствах харчової галузі системи самоконтролю. Тобто максимум відповідальності за безпеку та якість продуктів лягає на виробника.

Необхідно усвідомити, що сьогодні вихід на світові ринки не можливий без впровадження такої системи безпеки на виробництві. Ця система контролю є обов’язковою у країнах ЄС, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, країнах Близького Сходу.

Друге. Ми повинні вдосконалити систему державного контролю. А це не можливо ефективно зробити, коли контрольні функції розпорошуються між відомствами. Відомий фактор «колективної безвідповідальності», коли одні перевіряючи змінюють інших, а в результаті громадяни залишаються не захищеними від неякісної продукції.

Тому з одного боку – ми будемо скорочувати кількість перевірок. З іншого – встановлюємо жорсткі вимоги до державних інспекторів за порушення порядку здійснення контролю.

В цілому запровадження нової системи безпеки та якості харчових продуктів дозволить підвищити рівень захисту життя та здоров’я споживачів, сприятиме розширенню ринків збуту вітчизняної харчової продукції та підвищенню її конкурентоспроможності.

Дякую за увагу. Які є пропозиції до порядку денного?

 

 

версія для друку