українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Уряду 11 вересня 2013 року
11.09.2013 | 10:21
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Шановні запрошені!

 

Вчора з великим задоволенням я взяв участь у відновленні виробництва на одному з найбільших хімічних підприємств України - «Карпатнафтохім». Воно знову виходить на свої потужності після тривалої перерви роботи. Це дійсно свято і для робітників підприємства, і для міста Калуш. І це, безумовно, подія для України.

«Карпатнафтохім» - сучасне, недавно модернізоване з урахуванням європейських стандартів підприємство, яке виробляє поліетилен, поліхлорвінілові смоли, хлорвініл, хлор, каустичну соду. На ньому створено біля трьох тисяч робочих місць. Це підприємство є бюджетоутворюючим для міста Калуш.

І ось це підприємство внаслідок несприятливої кон’юнктури, а ще більше внаслідок накопичення проблем, яким у 2008-2009 роках влада взагалі не приділяла уваги - простоювало. Для української промисловості це означало втрату щорічно семи мільярдів гривень обсягів виробництва. Для людей і міста – втрату життєво необхідних доходів.

Частка продукції «Карпатнафтохім» у сукупному хімічному виробництві в країні становить стабільно біля 18%. Відповідно, простій такого потужного підприємства негативно позначався на загальному індексі виробництва хімічної продукції та на промисловому виробництві України в цілому.

Водночас це означало й інші втрати для вітчизняного ринку. Головним чином через зупинку «Карпатнафтохім», у першому півріччі 2013 року імпорт первинних пластмас і виробів з пластмас виріс на 8%. Частка імпортної продукції цього сегменту в структурі внутрішнього товарного ринку з початку 2013 року досягла 67%. Країна понесла відчутні валютні витрати. Ми не могли миритися з такою ситуацією, маючи власні виробничі потужності, здатні практично повністю та якісно замінити імпорт.

Тому Уряд доклав максимум зусиль, щоб відновити роботу підприємства і створити довготермінові  перспективи виробництва на ньому як для внутрішнього ринку, так і на експорт.

Відновлення виробництва на «Карпатнафтохім» - це успішний приклад реалізації програми активізації вітчизняної економіки і державно-приватного партнерства. Ми створили інвестору умови для відновлення виробництва - інвестор в свою чергу взяв зобов’язання стабільно нарощувати обсяги виробництва, створювати нові робочі місця, модернізувати технологію і впроваджувати енергоощадження, і як результат – збільшувати відрахування до Державного і місцевого бюджетів.

Але хочу підкреслити, що забезпечення ритмічної роботи «Карпатнафтохім» - це не одноразове рішення, а тривала робота. Кон’юнктура ринків зовсім непроста, і тому Уряд повинен постійно допомагати українським підприємствам витримувати конкуренцію. Я доручив Міністру промислової політики Короленку взяти під особистий контроль вирішення проблем, які накопичилися на підприємстві та постійно готувати пропозиції щодо захисту вітчизняного ринку.

Така ж предметна, ретельна робота необхідна і щодо інших вітчизняних виробників. Стан хімічної галузі залишається складним. Не функціонує значна частина структуро- та бюджетоутворюючих підприємств, які задіяні у внутрішньому галузевому та міжгалузевому балансі (такі підприємства, як «ЛІНИК», «Дніпрошина», «Чернігівське хімволокно» та інші).

Я вкрай занепокоєний тим, що структурні зміни в галузі «заморожені». Частина заявлених інвестиційних проектів щодо імпортозаміщення не реалізована. Ми вже імпортуємо лише 45% сировини і понад 50% готової продукції хімії.

Не можна допустити, щоб така імпортозалежність внутрішнього товарного ринку продовжувалась.

До проблемних питань функціонування галузі слід також віднести необхідність гармонізувати чинні національні стандарти виробництва хімічної продукції зі стандартами ЄС (насамперед, в секторах виробництва мінеральних добрив, особливо чистих хімічних сполук, лакофарбових матеріалів, таропакувальних полімерних виробів, будівельних полімерних матеріалів та виробів). Це найперспективніші сектори хімічної галузі як з огляду на потребу внутрішнього ринку, так і з огляду на експортні можливості, які відкриє зона вільної торгівлі з Європейським союзом. 

Доручаю Віце-прем’єр-міністру Бойку разом з міністрами промислової політики Короленком та економічного розвитку і торгівлі Прасоловим здійснити глибокий секторальний аналіз ситуації та визначити заходи щодо державної підтримки підприємств хімічної галузі, які б забезпечили відновлення виробництва в першу чергу органічної продукції, гумових виробів, первинних пластмас, складних мінеральних добрив тощо. Головну увагу треба приділити стимулам і заходам, які забезпечать конкурентоспроможність української продукції.

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Серед найголовніших завдань програми активізації економіки базовим є завдання енергетичної незалежності та енергоефективності.

Найчастіше українські підприємства істотно поступаються конкурентам саме через надмірну вартість енергоносіїв. Конкурентоспроможність вітчизняних товарів є заручницею несправедливого газового контракту з Росією. До речі, яскраво це демонструє саме хімічна галузь, де витрати на сировину і енергію складають дев’ять десятих собівартості. Вартість енергоносіїв «з’їдає» кошти, які можна було б витратити на модернізацію і розвиток виробництва.

Свого часу російські партнери обіцяли нам перегляд несправедливої ціни на газ. На жаль, досі це залишається лише обіцянками. Україні газ продовжує коштувати набагато дорожче, ніж іншим країнам Європи. Водночас діє надмірне вивізне мито на російську нафту. 

Таким чином, іншого способу, ніж зменшувати енерговитрати і знаходити альтернативу надто дорогим російським газу і нафті, для нас не існує. Така залежність, яка є, Україні не по кишені.

Так, останніми роками власники зупинили роботу Херсонського, Одеського, Надвірнянського, Дрогобицького і Лисичанського нафтопереробних заводів. Низька глибина переробки нафти на вітчизняних заводах та неприйнятно малий, у порівнянні з сучасними технологіями, вихід світлих нафтопродуктів не забезпечують рентабельну роботу на дуже дорогій російській нафті. Так само неможлива рентабельна робота хімічних підприємств на дуже дорогому російському газі.

Такий стан базової галузі промисловості – це абсолютно неприйнятний ризик для нашої країни. Президент України поставив перед Урядом чітке завдання: технологічну відсталість нафтохімічної галузі треба ліквідувати, постачання енергоносіїв – ефективно диверсифікувати.

Тому стратегічним напрямом Програми активізації економіки на 2013-2014 роки і більше того, на десятиріччя вперед є:

- Глибока модернізація виробництва у нафтохімічній галузі.

- Нарощування власного видобутку вуглеводневої сировини.

- Укладення довготермінових угод на постачання вуглеводнів з державами – провідними експортерами нафти і газу.

Масштаби цієї роботи такі, що доступних нам бюджетних капіталовкладень, вочевидь, недостатньо. Власне, сьогодні ми пожинаємо плоди того, що з 2008 до початку 2010 року абсолютно ігнорувалась необхідність інвестицій у збільшення власного видобутку сировини і у стимулювання модернізації підприємств. А це справа не тільки дорога, а й довга. Не вклав сьогодні – завтра втратиш вдвічі більше. Що й відбувається. Як наслідок: в теперішньому технологічному стані у наших нафтохімічних підприємств, збудованих у 60-ті роки минулого сторіччя, жодних перспектив немає.

Отже, сконцентруватися необхідно на створенні привабливих умов для залучення у нафтогазову галузь стратегічних інвесторів.

Це можливо вже не в принципі, а на практиці. В Україну прийшли світові лідери галузі: компанії Шеврон, Ексон, Шелл. До речі, наприкінці поточного тижня, під час офіційного візиту Прем’єр-міністра України до Королівства Нідерланди, з Роял Датч Шелл буде підписано операційну угоду, яка дасть старт практичним роботам цієї транснаціональної корпорації з розвідки і видобутку газу в Україні.

Все, що я сказав, передбачено в Енергетичній стратегії України на період до 2030 року, яку Уряд схвалив ще в липні 2013 р.

Віце-прем’єр-міністр Бойко та Міністр енергетики і вугільної промисловості Ставицький повинні організувати виконання стратегії, пропонувати практичні рішення Уряду в першу чергу щодо стимулювання інвестиційної діяльності в нафтогазовій галузі.

Шановні колеги!

Принагідно порушу ще одну тему. Під час поїздки Івано-Франківщиною я побачив, наскільки багато ще залишилося не ліквідованих наслідків повені 2008 року. Всюди - недобудовані мости і дороги, захисні дамби тощо.

По-перше, від усіх керівників міністерств і відомств, які відповідають за ці роботи, я категорично вимагаю їх завершення.

По-друге, ця картина зайвий раз нагадує, наскільки важливо попереджувати такі масштабні наслідки стихійних лих. Тому робота з підтримання надійного стану захисних споруд, інфраструктурних та інших об’єктів має бути постійною і системною.

До речі, у зв’язку з цим хочу висловити щиру солідарність громадянам Російській Федерації, які борються з наслідками аномальної повені на Далекому Сході. Ситуація там дуже складна. Потерпають тисячі людей.

Президент України доручив Уряду розглянути питання: чим Україна може допомогти? З’ясувати це з нашими російськими партнерами. І в першу чергу запропонувати допомогу дітям з постраждалих районів, запросити їх відпочити в наших оздоровчих таборах, які працюють і восени, і взимку. В «Артеку», наприклад.

Тому я в свою чергу доручаю Міністерству закордонних справ через дипломатичні канали провести відповідні консультації і негайно дати пропозиції Уряду.

Шановні колеги!

Очевидно, багатство держави вимірюється не тільки матеріальними ресурсами. І любимо ми Україну не за вугілля, нафту і залізну руду.

У нас є унікальні духовні і культурні цінності, які ми зобов’язані зберігати і примножувати.

В Україні більше 140 тисяч пам'яток та об'єктів культурної спадщини, визнаних пам'ятками згідно прикінцевих положень Закону України "Про охорону культурної спадщини".

До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включені:

- «Собор Святої Софії та Києво-Печерська лавра»;

- «Архітектурний ансамбль історичного центру м. Львів»;

-«Архітектурний ансамбль резиденції Буковинських та Далматинських митрополитів» у Чернівцях;

- «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі» (транскордонний об’єкт);

- «Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора (V ст. до н.е. – XIV ст. н.е)».

І ще кілька об’єктів ми готуємо до того, щоб ЮНЕСКО прийняла рішення про їх включення до переліку світової спадщини.

Сьогодні я хочу поставити питання: чи достатні зусилля держави, щоб зберегти нашу культурно-історичну спадщину для нащадків? Треба визнати, що дуже багато пам’яток ще чекають на сучасні наукові дослідження, консервацію або реставрацію і взагалі на надійний захист.

Недавно я побував у знаменитому храмі Спаса на Берестові. Це перлина давньоруської архітектури і мистецтва та українського бароко. Це усипальниця київського князя Юрія Долгорукого, відомого ще як засновник Москви. Сімнадцять років там ведуться реставраційні роботи! Перебільшенням буде сказати що ведуться, тому що двері відмикали лише коли я приїхав.

У вівторок виповнилося сто років з дня, коли засновник вищого пілотажу Нестеров виконав у небі над Києвом «мертву петлю», відому в усьому світі як «петля Нестерова». Ентузіасти відзначили цей ювілей прекрасною виставкою у Музеї Збройних Сил України. Водночас я спитав: а в якому стані пам’ятник Нестерова у Жовкві на Львівщині, де він загинув під час тарану ворожого літака? В якому стані меморіальний музей? Виявляється, у сумному стані.

Такі приклади можна, на жаль, продовжувати. І справа не тільки в тому, що при всьому бажанні навіть кількох річних бюджетів держави не вистачить, щоб відродити і захистити всі наші пам’ятки.

На моє переконання нам:

- По-перше, треба дуже відповідально визначитися з концепцією і пріоритетами збереження культурно-історичної спадщини.

- По-друге, передбачити спеціальну ресурсну базу для послідовного, безперервного ведення цієї справи.

- По-третє, практично об’єднати зусилля держави і громадськості, залучити ресурси меценатства, благодійності, добровільної ініціативи.

Абсолютно все, що сприяє збереженню пам’яток, ми повинні вітати і приймати. Це можливо і це необхідно народу України. Можливим  же стало, що протягом 2010 - 2012 років спільними зусиллями органів влади та духовенства Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври проведено значний комплекс робіт з реставрації, консервації, реабілітації пам’яток, реконструкції інженерних мереж та благоустрою території.

Доручаю Міністерству культури разом з Міністерством юстиції розробити зміни до законодавства щодо безумовного мораторію на будівництво на територіях об’єктів, включених до Списку всесвітньої спадщини, та в їх буферних зонах.

Наполягаю, щоб до розгляду науково-проектної документації щодо збереження визначних пам’яток була залучена громадськість. Пропоную створити наглядові ради видатних пам’яток культурно-історичної спадщини і запровадити постійний незалежний моніторинг їх стану.

Відповідальним за це є Міністерство культури та Мінрегіон. Необхідно в найкоротші терміни активізувати роботу з розроблення та коригування генеральних планів населених пунктів України, на території яких розташовуються об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з визначенням відповідних охоронних (буферних) зон та режимів використання об'єктів всесвітньої спадщини в контексті визначеного містобудівного середовища.

І ще раз підкреслю: участь громадськості та експертної спільноти у прийнятті рішень щодо збереження історичної спадщини має стати обов’язковим правилом.

Шановні колеги! Щодо питань порядку денного.

Сьогодні Уряд розгляне проект Державного бюджету на 2014 рік. Таким чином, ми розпочинаємо надзвичайно важливий для держави етап бюджетного процесу.

Попереду кропітка і стисла у часі робота. Не буду випереджати дискусію щодо параметрів цього складного бюджету. Зазначу лише, що основні параметри бюджету ми повинні збалансувати таким чином, щоб забезпечити стабільність державних фінансів, завдання економічного розвитку і соціального захисту громадян.

Це – головна вимога до проекту Державного бюджету на наступний рік.

Тим часом Уряд продовжує створювати умови і стимули більшої свободи економічної діяльності в Україні.

Серед найбільш поширених нарікань з боку малого і середнього бізнесу є надмірне втручання контролюючих і правоохоронних органів в підприємницьку діяльність.

На вирішення цієї проблеми постійно звертає увагу Уряду Президент України.

Саме тому при формуванні Державної програми активізації економіки на 2013-2014 рр. ми поставили завдання розробити зміни до законодавства, які позбавляють співробітників міліції повноважень складати протоколів за порушення правил торгівлі на ринках.

Сьогодні такі зміни ми плануємо схвалити і направити до парламенту.

Міліції є чим займатися: запобігати злочинам проти життя та здоров’я, честі та гідності людини, проти власності, громадської безпеки тощо.

З метою покращення якості і доступності адміністративних послуг з державної реєстрації прав на нерухоме майно ми розглянемо законопроект, яким пропонується розширити повноваження нотаріусів: вони отримають право не тільки користуватися Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, а й формувати витяги з нього. 

Це кардинально скоротить час, який люди витрачають на збір необхідних документів.

Також буде прийнято рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, для відведення у постійне користування Національному природному парку «Нижньосульский» з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів Середнього Придніпров'я.

А також Уряд сьогодні розгляне інші питання соціально-економічного розвитку України.

Дякую за увагу. Які є пропозиції до порядку денного?

версія для друку