українська російська англійська
Е.Ставицький взяв участь у конференції щодо енергетичного співробітництва України з Вишеградською четвіркою
13.11.2013 | 17:13
Прес-служба Міністерства енергетики та вугільної промисловості

13 листопада Міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький взяв участь у конференції «Підвищення регіональної енергетичної співпраці: інтеграція енергетичного ринку країн Вишеградської четвірки та України».

Енергетичну конференцію організовано з метою дослідити нові можливості в енергетичній співпраці Вишеградської четвірки та України. Серед ключових питань для обговорення є аргументація потенціалу нового об’єднання енергосистем, інтеграція ринку, енергетична безпека, ефективніше використання сховищ та інше.

 

Доповідь Міністра енергетики та вугільної промисловості України Ставицького Е. А. під час конференції

«Підвищення регіональної енергетичної співпраці: інтеграція енергетичного ринку країн Вишеградської четвірки та України»

 

Шановний пане Ковач!

Шановний пане Баєр!

Шановні учасники засідання!

Перш за все, хотів би відзначити, що особливістю нашої сьогоднішньої зустрічі є те, що вона відбувається напередодні Саміту Східного Партнерства, на якому заплановано підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

У цьому контексті Українська сторона розраховує на підтримку держав Вишеградської групи процесу асоціації України з ЄС, а з метою практичної імплементації положень Угоди – на залучення відповідного досвіду запровадження європейських стандартів в енергетичній сфері.

Підписання Україною Угоди про Асоціацію, яка базуватиметься на принципах „політичної асоціації та економічної інтеграції” та включатиме в себе положення про створення „поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі” (ЗВТ), залишається ключовим питанням порядку денного відносин Україна-ЄС.

З підписанням Угоди відносини з ЄС матимуть якісно новий характер. Слід підкреслити, що Угода не лише закладе якісно нову юридичну основу подальших взаємин між Україною та ЄС, але й слугуватиме стратегічним орієнтиром системних соціально-економічних реформ в Україні, передбачаючи масштабну адаптацію національного законодавства до норм та правил ЄС.

Україна, як Сторона майбутньої Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та як член Енергетичного Співтовариства,  повністю поділяє та підтримує зусилля ЄС щодо створення спільного європейського ринку та зовнішньої енергетичної політики.

Для нас є важливою підтримка ЄС у сфері надання допомоги з імплементації європейських стандартів у сфері енергетики відповідно до зобов’язань України в рамках Енергетичного Співтовариства.

Сьогодні Україною вже досягнуто суттєвого прогресу в реформуванні енергетичного сектору відповідно до директив ЄС, покращенні інвестиційного клімату, а також здійснено ряд важливих кроків для успішного входження в європейські та світові енергетичні ринки.

Так, з метою проведення галузевих реформ розроблено та прийнято низку законодавчих актів щодо лібералізації ринку електроенергії та газу в Україні у відповідності до європейських стандартів, які створюють привабливий інвестиційний клімат та забезпечують гарантії для інвесторів в енергетичній сфері.

Свідченням цього є міцна міжнародна підтримка українських ініціатив, зокрема в газовій сфері, та початок ряду масштабних інфраструктурних енергетичних проектів, для реалізації яких залучаються кошти іноземних компаній та міжнародних фінансових організацій.

Так, за останні 2 роки Україна має значний прогрес у залученні ресурсів міжнародних фінансових організацій для модернізації економіки, зокрема енергетичної інфраструктури. Так у цьому році у сфері енергетики та енергозбереження реалізується 12 спільних з МФО проектів на загальну суму 2,19 млрд. дол. США, що складає 37 %  портфеля всіх проектів МФО в Україні.

Крім того, ми маємо прогрес у створенні передумов для диверсифікації джерел енергетичних ресурсів, зокрема щодо нарощування власного видобутку вуглеводневої сировини.

Також на сьогодні нами активно опрацьовується питання реверсного постачання природного газу за допомогою існуючих транспортних потужностей.

Окрім того, слід зазначити, що залучення до реалізації стратегічних енергетичних проектів в Україні таких компаній як «Shell», «Chevron», «ExxonMobil» є свідченням довіри великих інвесторів до енергетичної політики та перспективної привабливості газового ринку України. Сподіваємося, що це стане початком великих інвестицій в енергетичний сектор з боку провідних іноземних компаній. Підписання угод з видобутку вуглеводневої сировини дає можливість Україні повністю забезпечувати себе енергетичними ресурсами.

Також важливим питанням є створення східноєвропейського газового хабу на базі українських підземних сховищ газу та модернізації наших західних сховищ з тим, щоб збільшити їх можливості, а також для найскорішої реалізації домовленостей щодо модернізації української газотранспортної системи. Створення в Україні східноєвропейського газового хабу має стати важливим фактором для інтеграції України в європейський газовий ринок.

Диверсифікація поставок газу шляхом реверсу постачання природного газу із європейських країн в Україну відкриває для України перспективу входження в європейську систему спотової (біржової) торгівлі природним газом. Це забезпечить залучення європейських компаній у енергетичний сектор України.

Вже сьогодні Україна може запропонувати трейдерам можливості одночасного зберігання близько 15 млрд. куб. м газу за тарифами значно нижчими, ніж в Європі. Використання газових сховищ України трейдерами (загальною ємністю 31 млрд. куб. м газу та перспективи збільшення обсягів зберігання до 50 млрд. куб. м газу) надасть можливість реально впливати на зменшення сезонних цінових коливань при спотовій торгівлі газом у Європі, постачати значні обсяги газу на український ринок, створити умови для входження України в Європейський газовий ринок.

Підсумовуючи, хотів би підкреслити, що співпраця в рамках Вишеградської групи сприятиме посиленню енергетичної безпеки в регіоні, а також зробить вагомий внесок в інтеграцію у загальноєвропейський ринок газу.

 

версія для друку