українська російська англійська
Інтерв'ю Міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка, програма "Власний погляд" на телеканалі "Рада"
26.12.2013 | 14:55

− Миколо Володимировичу, почнемо з головного. Кошторис країни на наступний 2014 рік готовий, немає тільки ухвалення Верховної Ради. З точки зору змісту самого документа, яким він буде для вашого відомства та аграріїв?

− На сьогодні і Президент підтвердив, і Голова Верховної Ради, і Прем’єр-міністр, що кошторис готовий. Чому він був так пізно поданий до Верховної Ради, ми знаємо всі причину. Так, одна з головних складових бюджету – це вартість енергетичних ресурсів, безпосередньо газу. Як тільки вона була визначена – кошторис був зроблений, і перерахований з урахуванням цієї ціни. Щодо аграрного сектору, то говорять, що державного бюджету буває завжди замало. Проте бюджет може фінансуватися настільки, наскільки є дохідної частини. Аграрний сектор на сьогодні є в пріоритеті наряду з соціальними виплатами, соціальними дотаціями, підвищенням заробітної плати, підвищенням пенсій. Дякуючи розумінню Кабміну, бюджет наш ділиться на дві частини. Одна з них − непряма фінансова підтримка, і вона важлива для нас. Це, до речі, одна з тих позицій, яку МВФ від нас вимагав − скасування цих пільг – проте, яку ми і далі відстоюємо. Так, непряма фінансова підтримка, фіксований податок – це суттєва допомога аграрному сектору, що дає акумулювати сільгоспвиробникам близько 3,5 млрд. грн. І, звичайно, акумулювання ПДВ при виробництві, що складає 15,5 млрд. грн. Тобто, сьогодні близько 19 млрд. гривень непрямої дотації залишає у сільгоспвиробника. Якщо говорити про прямі дотації, то сьогодні для нас важливо підтримувати дрібного товаровиробника, одноосібника, розвиток заготівельних кооперативів, сімейних ферм. Якраз ці кошти ми хочемо спрямувати в цьому напрямку. У цьому році також поновлюється програма відродження садів та виноградників. Це дуже важливо, оскільки нам потрібно нарощувати площі садів, виноградників, особливо столових, для того, щоб відбулося імпортозаміщення, і також для вирощування експорторієнтованої продукції. Тобто ми, як і всі галузі економіки, готові, щоб бюджет був розглянутий, прийнятий, і щоб можна було працювати.

− Сьогодні є максимальні цілі та не зовсім великі можливості. Але завдання кожного відомства − знайти компроміс, золоту середину, щоб розвивати свою сферу. На вашу думку, які галузі будуть пріоритетними? І чи буде протягом року можливість трохи відкоригувати кошторис?

− Звичайно, в бюджет у травні будуть вноситися зміни. Згодом буде більш зрозуміло, якою буде дохідна частина, і які кошти аграрії зможуть залучити ззовні. Бо ми сьогодні докладаємо багато зусиль, щоб наша галузь була привабливою інвестиційно, щоб залучати ззовні кошти. І ви знаєте, що в минулому році ми залучили кошти, зокрема, кредит від Китайської Народної Республіки, який на сьогодні дає можливість фінансувати по форварду сільськогосподарських виробників. Також плануємо залучити кошти на агролізинг, і до речі це буде не китайський Ексімбанк, а Ексімбанк США. Таким чином ми шукаємо фінансові кошти для нашої галузі, для того, аби можна було влити максимум фінансування в ті напрямки, які сьогодні необхідні для аграрного сектору. Якщо брати безпосередньо сам бюджет – це розвиток тваринництва, садівництво. Це також одноосібники, стимулювання розвитку сімейних ферм і заготівельних кооперативів. Дуже важливо, щоб сьогодні ми побудували мережу із заготівельних кооперативів для зняття посередників. Щоб виробник отримав справедливу ціну, яка дає можливість вести господарство з прибутком, а споживач мав можливість купити якісну свіжу продукцію відповідно до його статків.

− Яким для АПК був рік, що минає?

Розпочнемо з врожаю зернових. − Взагалі 2013 рік, цифра 13 для мене є щасливою. Я 13 числа народився, тому для мене це число є щасливим. Богу дякувати, і для аграрного сектору вона є в певній мірі також успішною. Цьогоріч в Україні зібрали високий урожай, історично рекордний урожай − у заліковій вазі буде 61,5 мільйона тонн зернових. Практично наша країна, поки є літопис, ніколи не збирала такого валу зернових. Але, на превеликий жаль, немає тієї ринкової ціни на зовнішньому ринку, яку б ми очікували, яку ми б хотіли мати, хоча б у порівнянні з минулим роком. Але могло б бути ще гірше, бо кон’юнктура цінова формується на зовнішньому ринку. А якби не було б урожаю, ще й ціни не було? Тому треба Богу дякувати, що рік для аграріїв був досить успішний. Дякувати, що урядовці не скасували на вимогу МВФ пільги, якими ми сьогодні користуємося, і що бюджет сформований, і ми зможемо працювати. І найголовніше, що в цьому році наша галузь була приваблива для інвестування. І Уряд зробив максимум тих заходів, які були необхідні, щоб інвестиції надходили.

− Зрозуміло, що для країни в цілому це хороший результат, коли Уряд підписує з іншими урядами угоди про співпрацю, вирішуються аграрні питання. Але для аграріїв, які вирощують продукцію, імпорт − це не дуже добре. Десь доводиться поступатися в ціні, треба шукати ринки збуту. Наскільки ефективно в цьому напрямку працює ваше відомство?

− Наша галузь на сьогодні є експорторієнтованою. Вона − одна з єдиних, яка сьогодні виробляє в рази більше продукції, ніж споживає на внутрішньому ринку. Звичайно, для нас є прикрим, що певну кількість сільськогосподарської продукції, зокрема екзотичних продуктів та фруктів, ми імпортуємо. Але це – ринок. Ми повинні споживачу дати право купити продукцію будь-якого виробника. Проте, я дякую нашим споживачам за те, що вони віддають перевагу українським. Якщо говорити про зовнішній ринок, то наше гасло, щоб найближчими 5-8 роками наша продукція була в кожній країні світу. Тоді ми будемо пишатися і нашу країну будуть поважати. І за 11 місяців ми експортували на 15,5 мільярда доларів продукції сільськогосподарського призначення. Це теж свого роду рекорд, бо такої кількості ми ще не експортували. Якщо говорити про імпорт, то Україна імпортувала на 6,5 мільярда доларів сільськогосподарської продукції. Якщо подивитися складову − це переважно екзотичні продукти, фрукти, овочі, які ми не виробляємо. Проте є певна частина продукції, яку нам потрібно буде замістити шляхом розвитку тепличних господарств, розвитку тваринництва, виробництва м’яса та інших продуктів, які ми можемо вирощувати в своїй країни.

− Щодо того, що обирають українці в магазині, − іноземне чи українське. Так, українське мабуть якісніше з точки зору екології?

− Багато чинників для цього є. З одного боку, я б хотів, щоб чинником вибору українського продукту була, звичайно, якість. Це для нас дуже важливо і почесно. На превеликий жаль, в цьому напрямку ще потрібно багато рухатися. Сьогодні максимум докладаємо зусиль і щодо стандартів, і щодо вимог, щоб була відповідальність за якість від «поля до столу». Ми це робимо. Але є чинник − це смакові якості, звичка людей. Сьогодні є багато дискусій, чи повинні ми заборонити подвірний забій худоби, що традиційно в нашій країні розвинуто. Мабуть ні. Бо багато споживачів хочуть піти на базар, купити свіжого м’яса, сала, хочуть побути в цій атмосфері. Тож, чому ми повинні цих традицій позбавити нашого споживача? Ми не маємо ні етичного, ні морального права це робити. Я переконаний, що оці традиції не треба з корінням виривати, не треба намагатись комусь сподобатися. І такий яскравий приклад: були знищені колгоспи і нічого взамін не було, потім хотілося прищепити нашому споживачу супермаркети, модні в усьому світі. А що зараз відбувається? А зараз у Європі і США відроджуються фермерські ринки, відроджуються заготівельні мережі. А ми випадково не мали цього? Ми мали ринки, ми мали заготівельні павільйони, ми мали заготівельну мережу. Хотіли сподобатися, хотіли іти в ногу, але все знищилося. І виявилося, що ми були попереду. Так що треба обережно підходити до будь-яких рішень. Особливо до порушення тих традицій, які є в Україні.

− Проаналізуйте, будь ласка, проблему посередників. Людина працює в полі, вона вирощує продукцію. Приїздить посередник, купує її за низькою ціною, а продає за завищеною. Які є на сьогодні ринкові механізми, які запроваджені вашим міністерством для того, щоб усунути цих людей з ринку?

− За часів незалежності наша країна зазнавала багато змін. Переважно вони були не дуже ефективними. Згадайте «челноків», які їздили в інші країни, привозили сумками все, і це було модно і це була стаття доходів. Це було для нас, українців, зовсім не притаманно, але ми через це пройшли. Потім з’явилась така галузь бізнесу, як посередництво. Можливо, після того як держава своїм мовчанням знищила заготівельну кооперацію, колгоспи, виник клас так званих стихійних заготівельників. Так звані «возики» − їде машина з причепом і купує то свиней за півціни, то овочі, фрукти, і тут же через одні-треті руки перепродає на базарах. Наприклад, я не можу з тим миритися, що на базарах, які належать державі, інколи − міським адміністраціям і радам, щоб людина могла торгувати, треба за день більше 600 гривень за робоче місце віддати. Тоді скажіть, як може сформуватися дешева вартість продукції? Звичайно, сьогодні завдання Уряду − усувати необґрунтованих посередників. Чому ми сьогодні ініціюємо створення заготівельних кооперативів? Тому що заготівельний кооператив на селі має можливість вже сам особисто реалізовувати свою продукцію. Цей ланцюг ми вже бачимо, ми нічого нового не придумаємо. На базі того досвіду заготівельної кооперації ми сьогодні новими зусиллями, новими витратами відроджуємо цю систему.

− На завершення, аграріїв цікавить, якою сьогодні є робота відомства в питанні збереження озимих культур. Яка перспектива на весняно-польові роботи?

− Сьогодні наша наука, досвід сільгоспвиробника, до речі, світовий, дає можливість протистояти, або іти в гармонії з природою. Зрозуміти, яке насіння використовувати, як обробляти, як захистити, як зберегти, враховуючи ті чинники природи, які є в той чи інший період. Сьогодні наша озимина, яка посіяна на 7,8 мільйона гектарів землі, практично на 7,2 мільйона у хорошому, задовільному стані, на 0,6 мільйона гектарів у слабкому стані. Але ми сподіваємося, що погода дасть можливість їй стати міцнішою. Тобто для входження в зиму ми готові. Якщо зима буде нормальною, спокійною, ми озимину збережемо в доброму стані. Якщо говорити про весняно-польові роботи, сьогодні вже йде заготівля добрива. Аграрії готують паливно-мастильні матеріали, насіння, закуповують засоби захисту рослин. Тобто сільгоспвиробнику немає коли відпочивати. І для проведення весняно-польових робіт ми готові. В лютому Прем’єр-міністр планує провести нараду, щоб розуміти баланс і прогнози виробництва, бо наше завдання − забезпечити продовольчу безпеку. Таким чином, ми прогнозуємо, що на весну ми будемо мати ярих 8,7 мільйона гектарів. Звичайно, буде збільшено площі під соєю. Також ми будемо збільшувати площі під кукурудзу − ми прогнозуємо десь 5,2 мільйона гектарів. Це дасть можливість нам мати високий вал. До того ж, сьогодні зовнішній ринок кукурудзи є дуже привабливим, адже ми відкрили ринок Китаю. Сьогодні ми чітко розуміємо, що для нас є важливим ще в лютому звірити баланси площ під такі культури, як круп’яні, під цукровим буряком і ще рядом культур, які нам потрібні під забезпечення продовольчої безпеки.

 

 

версія для друку