українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана на засіданні Уряду від 15 вересня 2016 року
15.09.2016 | 20:38
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

ГРОЙСМАН В.Б. – Шановні запрошені! Шановні засоби масової інформації!

Як ми й обіцяли, сьогодні ввечері ми зібралися на позачергове засідання Уряду для того, щоб розглянути проект бюджету на 2017 рік.

Я хочу перш за все вибачитися за невелику затримку. Вона організаційна. Але сьогодні в нас є рішення, яке я буду радий презентувати як нашу спільну позицію, як працю, над якою працював Уряд останнім часом, і презентую бюджет, який ми вважаємо бюджетом абсолютно чесним, бюджетом, який буде поданий вчасно для того, щоб ми могли провести необхідні дискусії з депутатським корпусом Верховної Ради України та прийняти рішення, яке дозволить розвивати нашу країну.

З вашого дозволу я перейду відразу до презентації. Проект державного  бюджету на 2017 рік. Сьогодні у нас 15 вересня 2016 року. Ми робимо це вчасно, як і обіцяли. Ми вважаємо, що це наш обов’язок – внести саме 15 вересня бюджет, який одразу після прийняття ми оформимо та направимо до Верховної Ради України.

Ми би хотіли, щоб процес підготовки бюджету в цьому році виконав саму головну роль. Це абсолютно професійна дискусія на тему максимально ефективного бюджету. І ми б дуже хотіли, щоб ця дискусія була не популістичною, а була абсолютно професійною та якісною.

Хочу підкреслити, що Уряд працював над тим, щоб внести в парламент абсолютно чесний бюджет, бюджет, в якому цифри абсолютно повністю підкріплені дохідною частиною та видатковою частиною. Тому дуже важливо, щоб баланс, який збережений в цьому бюджеті, не був порушений, щоб ми могли за бажанням сподобатися сьогодні тим, хто на нас дивиться по телебаченню, особливо я говорю про тих безвідповідальних політиків, щоб ми не забули про інтереси країни, про макроекономічну стабільність, про реальні доходи та про реальність забезпечення необхідних соціальних стандартів по відношенню до українських громадян.

Хотів би звернути вашу увагу на динаміку надходжень державного бюджету, яку ми маємо по відношенню до бюджету 2016 року. І ви побачите, що ми закладаємо невелике зростання – 16,9%. Це говорить про те, що ми розраховуємо на пожвавлення економіки і ми закладаємо зростання на 3% валового продукту. Це буде означати єдине – що ми бачимо, що економіка нашої країни починає відновлюватися. І наше завдання зробити цей процес незворотним і пришвидшувати економічне зростання. Через економічне зростання зробити все для того, щоб кожен громадянин України відчув, що життя починає змінюватися в його доходах, його статках і це є важливим пріоритетом.

Як би бачите, бюджет 2016 року дорівнює 749 млрд. грн. А бюджет 2017 року – 876,9 млрд. грн. Структура доходів, як бачите, залишається стандартною.

І хотів би сказати про те, що ми не передбачаємо збільшення загальних доходів бюджету за рахунок збільшення ставок податків. Ми вважаємо, що нам не потрібно створювати умов тиску на бізнес, і тому ми не будемо підтримувати підвищення загальнонаціональних податків. Можливо розширювати базу, можливо визначити позиції щодо рент, але стосовно загальнонаціональних податків – ми не підтримуємо питання щодо їх збільшення.

І тому ви бачите структуру по доходах зведеного бюджету України як в 2016 році, так і в 2017 році.

Бюджет є абсолютно збалансований. Ми мали в 2016 році обмеження, що дефіцит державного бюджету не має складати більше, ніж 3,7%. Бюджет 2017 року відповідно до наших зобов`язань має дефіцит не перевищувати 3%. І така норма зберігається. Ми маємо дефіцит 77,5 млрд.

Хотів би підкреслити ще одну річ – ми закладаємо зростання соціальних стандартів. В 2016 році нам вдалося з 1 травня підвищити соціальні стандарти в цьому бюджеті на 5%, але наш Уряд дещо покращив ці показники і збільшує з 1 грудня соціальні стандарти на 10%. Я розуміє, що це недостатньо, але це той крок, який ми могли зробити, і відповідав реаліям нашої економіки. Дуже важливо, щоб ми спиралися на реальне економічне зростання. Я підкреслю і ще раз хочу сказати, що завдання нашого Уряду забезпечити економічне зростання. Економічне зростання буде формувати ресурси, які ми можемо  направляти на зростання соціальних стандартів і підвищення рівня життя людей, а також на модернізацію нашої країни.

Настав час абсолютно ефективного і професійного підходу до формування кошторису країни. Як ви бачите, на грудень ми будемо мати мінімальну зарплату та прожитковий мінімум на рівні 1600 грн., на 1 грудня 2016 року, і, відповідним чином, на 1 грудня 2017 року – 1762 грн.

 Але я хочу сказати абсолютно відверто: якщо ми будемо бачити, що ми отримуємо більше можливостей для збільшення цих соціальних стандартів, ми з задоволенням зробимо ще один крок для того, щоб більше передати грошей людям, щоб вони могли задовольнити власні потреби.

Окремо хотів би сказати, що потребу є сьогодні рішень питання оновлення зарплати. Ми маємо дооцінити зарплату українців. Ми маємо підійти абсолютно по-новому щодо формування пенсійного забезпечення, і Уряд сьогодні над цими питаннями працюємо. І ми найближчим часом вийдемо з пропозицією до українського суспільства зробити необхідні кроки для того, щоб і в цьому напрямку – напрямку і зарплати, і пенсійного забезпечення – запропонувати рішення, які дозволять зробити ці системи більш справедливими, ніж вони є сьогодні. Це наш пріоритет.

Хотів би сказати про пріоритети бюджету на 2017 рік. Головне те, що цей бюджет є достатньо структурованим. У ньому є дуже чітко виражені пріоритети: питання оборони та безпеки; питання реконструкції і будівництва доріг в Україні; питання збереження децентралізації; запровадження достатньо масштабної енергоефективності, що зробить нашу економіку конкурентною, а країну незалежною. Крім того, ми будемо підтримувати наш аграрний сектор. Ми підтримаємо українських освітян, і про це я скажу дещо пізніше.

Оборона і безпека держави на 2017 рік. Ми вважаємо, що ми забезпечили певне зростання. Ми мали загальний бюджет 2016 року і маємо сьогодні на безпеку і оборону 114 млрд. Бюджет на безпеку і оборону 2017 року ми плануємо збільшити до 129 млрд. грн. Але я одразу можу сказати, що ми маємо більш інтенсивно підтримувати нашу оборону і безпеку, ми маємо більше акумулювати ресурсів, які дадуть нам можливість забезпечити ефективність в оборонній сфері і сфері безпеки нашої країни. Тобто фактично збільшення буде на рівні плюс 14,5 млрд. грн.

Відповідно, є розподіл, який був розглянутий на РНБО, де визначено, яку структури оборонного бюджету які призначення отримають.

Окремо хотів би підкреслити, що тільки по військових зростає бюджет на фінансове забезпечення плюс 9,6 млрд. грн. Ми розуміємо, що у нас є надзвичайно серйозні загрози щодо нашої територіальної цілісності, і тому українське військо має відбутися військом, яке добре забезпечено, добре утримується і володіє новітніми видами озброєнь. Тому наше завдання – інвестувати в нашу безпеку. Ми розуміємо, що це є важливим пріоритетом.

Наступний пріоритет – дороги. Видатки державного бюджету ми передбачаємо в 14,2 млрд. грн. тільки від надходжень акцизного збору в дорожній фонд, який ми спільно з депутатами Верховної Ради створимо як інструмент ефективного використання цього ресурсу і управління дорожним господарством країни. Я хочу, щоб українці їздили по нормальних відремонтованих, реконструйованих або побудованих нових дорогах. Це наша спільна позиція Уряду, і ми будемо крок за кроком йти до того, щоб так відбулося. Це є абсолютно можливим. Для цього потрібно консолідувати зусилля і створити нормальні умови для будівництва українських доріг.

Окремо хотів би сказати, що ми до 1 млрд. дол. можемо залучити на наступний рік коштів міжнародних фінансових організацій. Я думаю, що багато хто з присутніх чув про те, що у нас є сьогодні мільярдні можливості, але ми їх не використовуємо. Так от, при створенні дорожнього фонду, фонду, який буде абсолютно публічним і відкритим, проведення децентралізації фондів дасть можливість нам підвищити його прозорість, ефективність використання ресурсів і найголовніше – ми маємо сформувати стратегію розвитку українських доріг. Ми маємо перестати будувати дороги, які ведуть в нікуди. Ми маємо будувати дороги, які потрібні українським громадянам, українській економіці і будуть підкреслювати наші транзитні логістичні можливості.

Окремо хотів би підкреслити ще один пріоритет – енергоефективність. Тут є дві складових. Ми маємо забезпечити енергоефективність для того, щоб стати енергонезалежним. І в цьому контексті ми робимо зусилля, які дозволять нам збільшити власний видобуток українського газу, який, на жаль, знищувався останні 10 років. Сьогодні ми маємо амбітні цілі – завдання відновити власний видобуток газу. Ми будемо збільшувати видобуток газу і зможемо вийти через 4-5 років на повну енергонезалежність нашої країни. Ми не будемо за валюту закуповувати за кордоном газ для того, щоб споживати його в Україні. Це значно підвищить нашу енергетичну безпеку і нашу конкурентність на зовнішніх ринках.

Але нам потрібно зробити ще одну річ – ми маємо забезпечити енергоефективне використання ресурсів, і тут створення фонду енергоефективності, який потребує прийняття закону українським парламентом, дасть нам можливість створити абсолютно відкритий якісний інструмент енергоефективності. Україна має величезні можливості. І це, до речі, теж розвиток національної економіки, як і дороги, це те, що дозволить нам інвестувати в зростання економіки країни.

Ми пропонуємо, 800 млн. ми залучимо коштів бюджету і 100 млн. І це є така цифра, яка може бути досяжна для України, – 100 млн. євро для такого фонду. Тобто фактично ми можемо розраховувати на 3,5-4 млрд., які будуть залучені на фонд енергоефективності.

Всі говорять про те, що ми маємо величезне багатство – це українська земля та праця тих, хто працює на нашій українській землі. Ми маємо підтримати маленькі, невеликі, середні фермерські господарства, які зможуть виробляти більше продукції, робити її переробку, освоювати нові технології. Але їм сьогодні потрібна підтримка. Великі холдинги про себе потурбуються самі, а маленьких ми маємо підтримати.

І тому Уряд передбачає 5,5 млрд. грн. на підтримку таких господарств. Ці кошти можуть бути направлені на модернізацію, на придбання малої механізації, українських тракторів, причіпного обладнання, – все те, що сьогодні потребує український селянин для підвищення продуктивності власної праці для того, щоб підвищити свою конкурентоспроможність.

Хотів би підкреслити ще один пріоритет, надзвичайно важливий, – це децентралізація. Я вважаю, що в 2014 році перший Уряд після Революції гідності може сказати сьогодні абсолютно відверто, що децентралізація фінансів є нашим спільним надбанням. До 2014 року завжди центральна влада все робила для того, щоб концентрувати ресурси у власних руках. Жадібність цю владу й задушила, що демократичну, а потім ту, яка узурпувала взагалі все, що тільки можливо в країні.

Наша позиція є наступною, і по-великому рахунку, це те, заради чого я прийшов у центральну владу – зробити децентралізацію таким чином, щоб кожна українська громада отримала достатній фінансовий ресурс, достатньо можливостей і несла повну відповідальність за те, що відбувається на місцях. І фактично ми провели таку децентралізацію, сьогодні її треба підкріплювати, і в тому числі підвищувати, безумовно, відповідальність на місцях місцевих органів влади.

До речі, сьогодні я щойно повернувся з заходу, який є надзвичайно важливим. Нова програма підтримки децентралізації в Україні, яку запроваджує Європейський Союз, наші шведські, німецькі партнери. Ця програма передбачає інвестування і децентралізацію ще 3 млрд. грн. повз тієї системи, яку ми вже створили в системі фінансової децентралізації. Це означає, що за декілька років бюджети демонстрували місцеве зростання мінімум на 50% по року. А нові створені об`єднані територіальні громади, які, я б сказав, політикани, зупиняли об`єднання і вони були все ж таки всупереч об`єднані ці громади. Тому що люди хотіли власного об`єднання, хотіли ефективності. То бюджети таких об`єднаних територіальних громад зросли в 2, в 5 і навіть в 7 разів.

Це дає можливість нам зрозуміти, що територіальна основа ефективних громад – це майбутнє нашої держави, це підвищення конкурентоздатності. Це дасть можливість, щоб українське село врешті-решт перестало гинути, а почало відродження. І там, де громади об`єдналися, українське село відроджується. Я вже не говорю про те, що стосується міст, які є достатньо в гарному стані сьогодні.

Ми хочемо підвищити відповідальність місцевих органів влади. І ми вважаємо, що дуже важливо, в тому числі в напрямках енергоефективності передати їм відповідальність за те, щоб вони утримували житлово-комунальні послуги, які розповсюджуються на заклади освіти і охорони здоров`я.

Це ми зробимо з двох причин. Перше – ми маємо забезпечити на місцевому рівні ефективну енергомодернізацію. Це можливо тільки тоді, коли місцеві бюджети будуть нести за це відповідальність. Це можливо тільки тоді, коли місцеві керівники зрозуміють, що кошти потрібно тримати не на депозитах в комерційних банках, а потрібно вкладати в садочки і школи, в модернізацію для того, щоб, проінвестувавши сьогодні, на наступний рік сплачувати в рази менше. Ті, хто це робить, сьогодні вже є конкурентним.

 Але ми розуміємо, що можуть бути розбіжності. І тому ми закладаємо 15 млрд. грн. для тих громад, для яких це буде робити важко. Ми підтримаємо і тут не буде жодних проблем. Але ми хочемо, щоб ця відповідальність переросла в енергоефективність.

Хотів би сказати про те, що ми до 9 млрд. збільшуємо кошти, які будуть направлені на фонд державного регіонального розвитку. Кошти, які будуть направлені, 1 млрд. на підтримку об`єднаних територіальних громад. Решта коштів – це будуть кошти, які будуть направлені на соціально-економічний розвиток територій. Тобто три важливих інструменти, які ми направимо реально як інвестиція в розвиток місцевої економіки, тому що ці кошти направляються на будівництво нових доріг, нових стадіонів, нових об'єктів інфраструктури, в розвиток зайнятості. Це все працює на місцеву економіку і дає можливість зростанню, а не проїданню, як це було завжди.

Взагалі я вважаю, що туди, де ми сьогодні знаходимося, нас заводив хронічний популізм і безвідповідальність політиків, які брали на себе зобов’язання вивести країну з кризи, а натомість, навпаки, вводили її в кризу, робили її біднішою і найголовніше – знищували взагалі зсередини державність. Подивіться, який стан українського війська був у 2014 році, і все буде зрозуміло, що велася робота бездарно. Особливо йдеться про період останнього десятиріччя на самознищення зсередини держави. І люди двічі говорили про те, що вони не будуть цього терпіти, і виходили й захищали свої права.

Окремо хотів би приділити увагу реформуванню вугільної галузі. Ми передбачаємо два напрямки видатків. Раніше це був тільки один. Ми передбачаємо кошти на реструктуризацію коштів і на те, щоб підтримати шахтарів у такий складний період часу. З одного боку, ми будемо робити реструктуризацію, з іншого – підтримувати галузь. Але врешті-решт ми вийдемо на те, що ця галузь буде модернізована, і ми зможемо отримати можливості конкуренції на ринку вугілля. Таким чином, ми направляємо на ці цілі майже 2 млрд. грн., якщо говорити точніше – 1,8 млрд.

Хотів би звернути вашу увагу на питання освіти. Як ви бачите на цьому слайді, ми підвищуємо на 21,1 млрд. грн. фінансування освіти. Це дасть нам можливість вирішити питання, в тому числі, й професійно-технічної освіти і забезпечити видатки в інших напрямках, про які я скажу на наступному слайді.

Ми прийняли рішення, що ми можемо збільшити зарплату педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів. Якщо ви подивитеся на вчителя вищої категорії або давайте візьмемо вчителя І категорії по 11-му тарифному розряду, то з 01.05 було піднято середню зарплату до 4 тис. 124 грн. Фактично на 01.01.17 р. ця зарплата дорівнюватиме 5354, а на кінець року – 6 тис. Тобто середнє зростання  середньої зарплати в освіті буде дорівнювати трошки більше 1 тис. 400 грн. Це те, що ми можемо зробити в наступному році.

Але ми обов’язково будемо приділяти увагу підвищенню соціальних стандартів, але ми точно розуміємо, що ці соціальні стандарти мають відповідати реальному стану національної економіки. І ми вважаємо, що це є на даний момент чесно – зробити і передати те людям на місця, що фактично може дозволити собі державний бюджет.

Питання стипендій. Ви побачите, були різні дискусії щодо виплати стипендій. Але ми в Уряді прийняли рішення, і я одразу про це повідомив, що, можливо, треба реформувати стипендії, але ми маємо це робити настільки виважено, щоб той, хто потребує підтримки, її отримав, а той, хто добре навчається, отримав додаткові стимули. Тому сьогодні ми можемо констатувати факт, що загальний рівень стипендій збільшується на 576 млн. грн. Ми будемо мати, ми в цьому році мали 5 млрд. 240 млн., в наступний рік підвищуємо стипендії до 5 млрд. 816 млн.

Видатки МОЗ. Тут теж я б хотів привернути вашу увагу. Ви бачите, що ми теж закладаємо відповідне зростання фінансування до плану 2016 року. Це 8,2 млрд. грн. Фактично ми хочемо зробити, по-перше, в тому числі я скажу про те, що ми зробимо в зарплатах охорони здоров'я.

Але є одна проблема, яку ми маємо вирішити, – це ліки. Ліки людям, які потерпають від того, що не можуть собі їх придбати, а держава не виконує повністю те, що треба виконати – надати всім тим, хто потребує ліків, для того, щоб підвищити якість свого життя, а можливо, і вилікуватись, одужати, ми маємо це забезпечити, як ми це зробили спільно вчора з У.Супрун, з командою комітету, розблокували поставку ліків для онкохворих дітей, які три місяці були заблоковані. Фактично я думаю, що ми виходимо на абсолютно плановий показник.

Ми хочемо 5,9 млрд. грн. направити на те, щоб через міжнародні організації, а це буде означати абсолютно публічні закупівлі, ефективні закупівлі, закупівлі за реальною ціною, закупити ліки і потім претендувати на кошти Глобального фонду, який дозволить нам принаймні наблизитись майже впритул до 100%-го виконання програм закупівлі ліків для українців. Цього ніколи не було за моменти незалежності нашої країни. І ми вважаємо, що ми це зробимо, і це наш обов'язок.

Що стосується охорони здоров'я. Якщо ви побачите, наприклад, лікар-терапевт дільничний вищої категорії, на 01.05 його зарплата дорівнювала 6 тис. 275 грн. з урахуванням надбавок. З 01.01 зростає зарплата майже на 800 грн., до 7 тис. Потім ви бачите: 01.05.2017– 7,5, і на кінець року – 7 тис. 910. Ми вважаємо, що в середньому на 20% ми підвищимо заробітну плату для наших лікарів.

І я хотів би підкреслити, це тільки початок. Тому що, ми вважаємо, що є приховані резерви в тому числі. Ми наведемо порядок на українській митниці. Ми зробимо все для того, щоб українські податківці і податкова система не давала таких хибних сигналів бізнесу, як це поки,  на превеликий жаль, відбувається. Але я вірю в те, що ми зможемо закумулювати більше ресурсів до нашого державного бюджету, як я говорив і на минулому засіданні Уряду.

Більше того, у нас є інформаційний ресурс, де можливо побачити кожну транзакцію, кожне перерахування коштів, які відбуваються з державного бюджету в різні напрямки. І для цього нам потрібно користуватися цим сервісом і здійснювати громадський контроль над державним бюджетом. Ми до цього абсолютно відкриті.

Я вважаю, що не має бути у нас, і це наша спільна позиція Уряду, на узбіччі українська культура. Ми маємо забезпечити прорив в культурному середовищі та підтримки культури. І тому ми передбачаємо збільшення видатків у цьому році, наступному, я маю на увазі, бюджетному. Ми передбачаємо збільшення видатків на 1 млрд. грн.

Хочу окремо сказати, що ми передбачаємо 500 млн. грн. на те, щоб відновити славну українську здібність знімати якісне українське кіно. Ми 500 млн. грн. направимо туди, де будемо отримувати можливість, з одного боку – створити якісне українське кіно, а з іншого боку – ці 500 млн. будуть інвестовані в розвиток кіноіндустрії в Україні. Це буде означати, що цих 500 млн. будуть повертатися мільярдами в державний бюджет, і ця інфраструктура буде створена.

Окремо ми забезпечимо всі видатки, які пов’язані з проведенням Євробачення. Ми зробимо все, щоб у наступному році наша унікальна можливість презентувати нашу країну в такий нелегкий для нас час пройшла на високому організаційному рівні. І фактично я переконаний в тому, що столиця впорається. А там, де потрібно, ми допоможемо абсолютно якісно з цими завданнями.

У нас є величезний борг, який ми маємо виконувати. І я вважаю, що саме з таких речей будується майбутнє. З тих речей, наскільки ми усвідомлюємо свою історію, історію України, українського народу, і наскільки ми шануємо її.

Тому наш план щодо реставрації, будівництва другої черги Національного музею “Меморіал жертв голодомору”, пам’ятнику Небесної сотні, реконструкції Бабиного Яру та інших об'єктів культурних – це наш з вами обов’язок, і ми маємо його виконувати.

Більше того, не тільки будувати, але і доглядати, бо там полягли люди, які боролися і за незалежність нашої держави, які були ні в чому не винні, а у них забирали шматок хліба, або ті, які просто невинно вбити від фашистських режимів.

Колеги, ми вважаємо, що у нас є не тільки фронт внутрішньої боротьби з російським агресором. Українська дипломатія має відчути державну підтримку. Наші дипломати мають зробити все можливе для того, щоб захистити українські інтереси, для того, щоб гідно представити і реалізувати, допомогти реалізувати можливості української економіки. Врешті-решт дипломатія має виходити абсолютно на новий рівень забезпечення. Тому ми передбачаємо, що в наступному році українські дипломати, які репрезентують нашу країну, будуть забезпечені додатковим мільярдом гривень для підвищення якості своєї діяльності. Ми маємо виводити дипломатичну службу на зовсім інший рівень. Тому що саме там передова, де відстоюються інтереси України в глобальному світі.

Це саме головне, що я хотів сказати.

Я хотів сказати дякую. Дякую всім тим, хто брав участь в підготовці цього бюджету. Дякую всім тим, хто вірить в наше майбутнє і в те, що сьогодні, саме сьогодні, ми починаємо відновлювати міць української держави. Я щиро розраховую на те, що депутати українського парламенту спільно з Урядом проведуть якісні, незаангажовані, незаполітизовані дискусії.

Якщо ми будемо бачити гарні, якісні пропозиції, як покращити цей бюджет, ми до цього відкриті. Але єдина наша вимога – якщо ми хочемо щось фінансувати, давайте покажемо, де ми будемо заробляти. Тому що бюджети – хронічні бюджети, які приймалися для того, щоб сподобатися в лапках короткотерміново українському суспільству, привели українське суспільство на межу бідності. І цю межу багато хто перейшов.

Тому наше завдання – спільно, відповідально провести якісну дискусію, провести якісне обговорення, покращити цей бюджет, але зробити це абсолютно реально. Тому що глибоко переконаний в тому, що час безвідповідального, руйнівного, політичного популізму невдах пройшов. Ми маємо запропонувати Україні реальний план дій. І цей бюджет і є реальний план дій, який дозволить нашій країні забезпечити гідний рівень життя українського суспільства, українських громадян. І наш Уряд покликаний для того, щоб стабілізувати і розвинути країну. І ми це зробимо з підтримкою українського парламенту, а саме головне – українського народу.

Дуже дякую всім за увагу. Фактично ми провели велике обговорення цього бюджету.

Думаю, що ці дискусії будуть і в стінах українського парламенту. Тому я, не відходячи з цієї високої трибуни, хотів би запропонувати колегам-міністрам ухвалити нашу спільну працю і перейти до виконання тих завдань, які сформовані в українському бюджеті. Ми сьогодні його підпишемо і направимо в український парламент.

Які є пропозиції? Підтримати. Дякую.

Пункт 1. Про проект Закону України 

„Про Державний бюджет України на 2017 рік" та відповідний проект постанови Кабінету Міністрів України"

Пункт 2. Про проект Закону України

„Про  внесення змін до Бюджетного кодексу України"

Пункт 3. Про проект Закону України

„Про внесення змін до Податкового кодексу України"

Пункт 4. Про проект Закону України

„Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"

ГРОЙСМАН В.Б. – Колеги, є пропозиція підтримати проект бюджету на 2017 рік і направити його в український парламент, а також підтримати чотири супутні закони – 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 – відповідно до розданих вам матеріалів для того, щоб теж направити їх до українського парламенту. І ми будемо розраховувати на якісну, професійну дискусію з нашими партнерами, з нашими колегами – народними депутатами України.

Дякую за увагу і бажаю нам успіхів!

Вельмишановні засоби масової інформації, дякуємо за те, що ви знайшли час бути присутніми на презентації бюджету 2017 року.

Колеги, всі рішення ухвалені. Рішення прийняті. Дякую щиро!

 

версія для друку
Анонси
Оголошено конкурс на зайняття вакантних посад до центрального апарату Нацагентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
З 08 по 14 травня 2017 року в Україні пройде Тиждень безпеки дорожнього руху
28 квітня у Києві відбудеться Всеукраїнський форум "Перша допомога в боротьбі з корупцією в медицині"
27 квітня відбудеться прес-тур представників ЗМІ до Спеціального авіаційного загону ДСНС України
27 квітня - III Форум енергоефективного партнерства'17 "Енергетичний менеджмент: Досвід кращих"
25-26 квітня Уповноважені Урядів України та Республіки Молдова розглянуть перспективи розвитку управління водними ресурсами у басейнах річок Дністер та Дунай
25 квітня в Міністерстві фінансів відбудеться перша робоча зустріч з підготовки детального плану імплементації Концепції реформування митниці
25 квітня - конкурс на зайняття вакантної посади категорії "А"
24 квітня відбудеться прес-брифінг Міністра юстиції Павла Петренка
24 квітня 2017 року відбудеться прес-конференція з нагоди Українського тижня імунізації "Як досягти європейського рівня імунізації"
24 квітня - конференція-відкриття проекту Twinning із наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин
24 квітня відбудеться робочий візит Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Литовської Республіки
24 квітня відбудеться робоча зустріч присвячена питанню виконання міжнародних зобов'язань
22 та 23 квітня у Києві відбудуться Національні "Ігри Нескорених" - завершальний етап відбору до національної збірної "TEAM UKRAINE"
24 квітня відбудеться брифінг заступника міністра охорони здоров'я України Павла Ковтонюка
21-22 квітня Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснить офіційний візит до Грузії