українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана на засіданні Уряду від 14 грудня 2016 року
14.12.2016 | 17:49
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

ГРОЙСМАН В.Б. – Перше, що я хотів би сказати, що ми оновили наше обладнання і програмне забезпечення в тому числі. Нам потрібно підвищувати прозорість нашої роботи, роботи Уряду, і нашу технологічність. Більше того, нам треба зменшувати витрати на операційну діяльність Уряду, і впровадження нових технологій дає нам можливість бути відкритими, прозорими, оперативними, швидко приймати необхідні рішення. Для цього ми впроваджуємо повноцінне електронне врядування в Уряді.

Сьогодні ми маємо вже нове устаткування для роботи засідань Кабінету Міністрів, у тому числі фіксації прийняття рішень, текстових частин, впровадження повноцінного електронного документообігу. Все це сприятиме і зменшенню витрат, і підвищенню якості і відкритості нашої діяльності.

Сьогодні на засіданні Уряду ми з вами розглянемо ряд важливих питань. Але я хотів би окремо виділити два надважливих питання. Це питання, пов'язане з вирішенням проблем для людей з інвалідністю. Це питання надзвичайно чутливе і питання, яке потребує нашої щирої уваги не просто в якийсь день, коли ми говоримо про дату – наприклад, відзначення якихось досягнень наших паралімпійців або визначення дати якихось нормативних документів проголошення підтримки людей з інвалідністю, а кожного дня в нашій політиці має бути робота, яка дозволить нам побудувати справжнє безбар'єрне середовище. Дати можливість людям з інвалідністю відчути, з одного боку турботу, з іншого боку – розуміння і можливості для повноцінного життя. Треба собі тільки уявити, з якими перешкодами на своєму життєвому шляху такі люди стикаються.

Я хочу, в першу чергу, засвідчити свою повагу, і ми сьогодні запросили людей активних, які представляють громадськість, громадські організації, і хочу сьогодні висловити їм свою повагу, тому що дуже багато зусиль вони докладають до того, щоб привернути увагу всього суспільства до своїх потреб, і в багатьох питаннях показують приклад, як потрібно діяти для того, щоб вирішувати проблеми, з якими стикаються люди з інвалідністю буквально кожного дня. Уявіть собі, починаючи від помешкання. Уявіть собі, в помешканні, де живуть люди з інвалідністю, там немає ліфтів. Уявіть собі, що означає сьогодні відвідати магазин, перукарню, переміщатися по місту або селу, або селищу, отримати послуги. Куди не ткнешся, є якась перешкода, яка не дозволяє тобі це зробити.

Тому сьогодні, на цьому засіданні Уряду, я би хотів, щоб ми, по-перше, вислухали Міністерство соціальної політики про те, що зроблено, що планується зробити для підтримки таких людей. Хотів би почути інформацію з місць про те, який сьогодні стан справ у взаємодії з органами влади, з  іншими організаціями, які впливають безпосередньо на проблеми, які мають бути вирішені.

Я маю абсолютно чітке бачення того, що ця проблема не може лежати в площині закритості. І я наполягаю на тому і вимагаю від кожного чиновника, щоб ми по-людськи дивилися на ці проблеми. І кожен у своїй діяльності, чого б це не стосувалося, впроваджували абсолютну безбар'єрність, підтримку таких людей. Це стосується соціальної політики, це стосується будівельників, це стосується охорони здоров'я, інфраструктури в цілому.

Тобто без нашого розуміння, без приділення цьому питанню особливої уваги ми не зможемо ніяким чином добитися успіху. Коли ти дивишся на інфраструктуру та інші програми підтримки людей з інвалідністю в європейських країнах, ти розумієш, що нам ще дуже-дуже багато треба зробити. Але й там теж була проблема, яку вирішували люди, і будували нормальне середовище.

Мені приємно відзначити, що сьогодні тут присутня і Раїса Панасюк – керівник громадської організації "Гармонія", а сьогодні вже й центру, спеціального центру, який ми спільно зробили – "Гармонія", з якою ми з 2006 року намагалися об’єднувати зусилля для того, щоб створити нормальне безбар'єрне середовище. І в принципі дещо нам вдалося, правда, Раїсо? І я вважаю, що такі програми мають бути в кожному селі, в кожному районі, в кожному місті, на центральному рівні. Повірте, якщо ми просто по-людськи підійдемо до цього питання, ми можемо досягти шалених успіхів.

В.М.Сушкевич присутній, надзвичайно активна людина, яка вкладає дуже багато зусиль, подивіться тільки чого вартують виступи нашої Паралімпійської збірної. Скільки духу, сили, міці в дуже непростих умовах.

І тому ми вже в наступному році підтримаємо паралімпійський спорт, бази підготовки, щось почнемо проектувати, щось почнемо зміцнювати по матеріально-технічній базі, щось добудовувати. Важливо, щоб ми налагодили якісний діалог з громадськими організаціями представників організацій інвалідів, це дуже важливо, колеги.

Ми сьогодні приймемо ряд різних рішень і план дій, який має бути впроваджений для вирішення питань, і інші в тому числі проекти законів, які направлені на те, щоб створити нормальні умови для людей, які мають вади зору, слуху, рухомого апарату. Це все в площині нашої з вами людської відповідальності в першу чергу.

Окремо хочу підкреслити, що я не дуже задоволений, як працювали  над підготовкою такого плану дій. Я знаю, що дехто віднісся дуже відповідально, а дехто просто не звертає увагу на це. Хто не звертає увагу, так ви сядьте у візок і проживіть тиждень на візку, і тоді ви всі все будете розуміти, хто це не сприймає, хто це не розуміє, хто вважає, що це абсолютно неприйнятно.

Тому я б хотів, колеги, щоб ми мали з вами абсолютно чуйне серце і здоровий розум, який дасть нам можливість приймати правильне рішення і підтримати цих людей, хоча багато з цих людей по духу і по міці можуть підтримати ще багатьох з нас. Я завжди казав, що мене Раїса надихала – її енергія, її спрямованість, здатність дійти до результату, і перед цим потрібно просто вклонитися.

Наступне питання, до якого я хотів би сьогодні привернути вашу увагу, це освіта – українська освіта. Сьогодні буде презентована Концепція нової української школи. Ми нещодавно з вами приймали рішення щодо затвердження Концепції реформи охорони здоров'я, а зараз підходимо до реформування самої освіти.

Це дуже делікатна сфера. Вона стосується наших з вами дітей. І якщо ми можемо з вами при вищій освіті здобути наступну вищу освіту – другу, третю, закінчити декілька вузів, то ми маємо усвідомити те, що дитячий садочок і школу дитина відвідує тільки один раз у своєму житті. Це означає, що ми не маємо жодного морального права, будь-якого права обмежити дітей в доступності до школи, до садочку, і найголовніше – в якості освіти. Маємо створити умови щодо належної якості освіти.

Я дивився нещодавно статистику по одній з областей: 170 навчальних закладів, середня наповнюваність 11 учнів. Ви уявляєте, колеги, як у школі, де є 11 учнів, ми можемо дати якість знань, щоб дитина закінчила цю школу, вступила до вузу або отримала якісну професійно-технічну освіту, потім прийшла і почала якісно працювати. Це нереально.

Тому наше завдання, щоб ми наповнили змістом, забезпеченням загальну середню освіту, і сьогодні ми теж приймемо декілька десятків рішень, які дозволять нам у сфері освіти ситуацію змінити в кращий бік.

Ми зараз переживаємо достатньо непростий час: і економічні труднощі, і фінансові труднощі. Але я наголошую на тому, що діти не мають цього відчувати. Діти – це не просто наше майбутнє, як іноді хтось говорить, діти – це наше сьогодення. Якщо ми хочемо, щоб наша країна мала нормальне перспективне майбутнє, наші діти не мають бути обділені нормальною якісною освітою. Я взагалі вважаю, що освіта – це те, що забезпечить нам прорив і в економіці, і в інших різних сферах.

Тому важливо, щоб ми абсолютно якісно почали впроваджувати рішення, які дуже делікатно, але дуже вірно будуть сприяти підвищенню якості української освіти.

Ми сьогодні також приймемо рішення і про те, щоб з 1 січня підвищити тарифний розряд на два кроки для освітян. Ми обіцяли, що ми виконаємо норму і підвищимо зарплату. Якщо ми порівняємо її з фактом 2016 року, то в 2017 році для українського вчителя зарплата зросте до 50%. І таке рішення сьогодні буде прийнято.

Звісно, воно може бути реалізовано тільки тоді, коли буде ухвалено державний бюджет на 2017 рік. Але Уряд від себе зробив усе необхідне для того, щоб і бюджет був якісно і чесно підготовлений, і пріоритети в ньому були визначені.

Зараз приймемо рішення про підвищення тарифних розрядів на два кроки. Це означатиме, що це вже фінальне рішення, і будемо очікувати, що український парламент на наступному пленарному тижні ухвалить український бюджет, і фактично з 1 січня ми почнемо фінансувати вже підвищену зарплату як мінімальну від 3200 для всіх працюючих громадян України, так і галузеву, зокрема те, що стосується й освітян.

Окремо, що ще хотів би підкреслити, – це питання щодо рекомендацій формування регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів. Маємо спільно, враховуючи рекомендації, які ми ухвалимо, готувати якісні професійні кадри для реального сектору економіки.

Як ви знаєте, ми 50 млн. у цьому році інвестуємо в зміну навчальних програм по трьох найдефіцитніших професійно-технічних спеціальностях, а на наступний рік ми будемо збільшувати це фінансування. Я би дуже хотів, щоб професійно-технічна освіта була теж якісною. Ми витрачаємо туди мільярди, я би хотів, щоб ці мільярди ми вкладали в конкретного українського учня, студента, який має бути дуже добре підготовлений і працювати в реальному секторі, давати якісний український продукт, впливати на розвиток національної економіки.

Я вважаю, що системність дій Уряду, пов'язану з тим, що ми чітко фокусуємося на системі державного управління, змінах в економічній політиці, підтримці і змінах у системі охорони здоров'я, на змінах у системі освіти, але змінах, які дадуть результат. Я думаю, що в усіх уже в печінках сидять реформи, які розпочинаються і ніколи не завершуються. Нам треба розпочинати зміни в системі і завершувати. І має бути дуже чіткий показник, навіщо ми це робимо і чого ми хочемо досягти.

Якщо ми говоримо про зміни в системі охорони здоров'я, єдиний показник – тривалість життя українських громадян має бути продовжена, смертність має бути зменшена, інвалідність має бути зменшена.

Якщо ми говоримо про освіту, то цей показник – якість освіти, якість знань, підготовка необхідних спеціальностей, працевлаштування. А це все починається від дитячого садочка. Марно вважати, що будь-яка людина може погано вчитися в школі, а потім дуже добре навчатися у вищих навчальних закладах. Це нереально. Тому маємо той багаж формувати таким чином, щоб діти були конкурентними.

Я вважаю, що у нас найбільший дефіцит в країні – це дефіцит майбутнього. Через кроки, які ми робимо сьогодні, ми дуже чітко з вами будемо окреслювати, що нас чекає в середньостроковій та довгостроковій перспективі. З людьми треба вести чесний і відвертий діалог, щоб вони розуміли, що відбувається і що нас усіх очікує в майбутньому. Я думаю, це найголовніший головний дефіцит, який ми маємо з вами здолати.

 

версія для друку