українська російська англійська
Інтерв'ю Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, 5 канал, програма "Погляд", 11січня 2017 р.
12.01.2017 | 13:23

Ведуча: Перший рік перебування Вас на посаді, перший рік надзвичайно складний. Зрив безвізу, перемога Трампа, це теж, очевидно, ускладнює українську, точніше, інтеграцію на західному векторі, праця з НАТО теж не на дуже високому рівні. Щоб Ви з цього всього виділили як промінь якоїсь надії?

 

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Насамперед, ми прийшли в Уряд 14 квітня і мені на той момент здавалося, що основним завданням Віце-прем’єр-міністра з європейської і євроатлантичної інтеграції з точки зору європейської інтеграції, наприклад, буде те, щоб налагодити системну роботу двосторонніх органів, щоби деталізовано зосередитися над виконанням зобов’язань в рамках впровадження європейського законодавства сюди, в українське законодавство, і здавалося, що це основні напрямки. На жаль, дуже велику частину часу і роботи займає робота з нашими міжнародними партнерами саме, зокрема, із тих причин, про які ви говорите. Необхідність постійно аргументувати, пояснювати, чому важливо далі продовжувати санкції проти Російської Федерації, необхідність пояснювати, що саме зробила Україна для виконання плану дій з візової лібералізації. Аргументувати, вести перемовини з різними політичними групами,  з різними представниками різних країн. На жаль, ще одним викликом, який виник протягом цього року якраз 6 квітня – це результати референдуму в Нідерландах, стосовно ратифікації угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. І це теж іще одне з завдань, яке доводиться вирішувати в своїй щоденній роботі, окрім того, що завдання координації дій міністерств з точки зору європейської інтеграції не зменшилося. Що ж стосується євроатлантичної інтеграції, то я би не погодилася все таки з визначенням, що наше співробітництво з НАТО є на якомусь низькому рівні. На даний момент ми маємо найвищий рівень співробітництва за всі роки з часу підписання хартії про особливе партнерство. А якраз цього року, якраз цього року ми будемо відзначати 20-ліття з часу підписання. Це буде 9 липня 2017 року. І на даний момент ми маємо підписаний комплексний пакет допомоги НАТО для України, який був підписаний у Варшаві. І це є такий рамковий документ, який включає абсолютно всі сфери нашої співпраці, починаючи від військової до наукової, до економічної, до співпраці у сфері протидії надзвичайним ситуаціям чи системи дій у випадку надзвичайних ситуацій. Тому це приблизно 30 магістральних напрямків і 40 піднапрямків, в рамках яких ми працюємо з НАТО. Не кажучи вже про те, що в нас започатковані й діють уже вісім трастових фондів абсолютно в різних галузях, починаючи з кібербезпеки, починаючи з реабілітації наших поранених військових, з соціальної адаптації військових, які звільняються в запас, з розмінування, налагодження системи логістики і системи контролю, командування і зв’язку в рамках Збройних Сил. Це великий шматок роботи. І тому, я думаю, що якраз із НАТО на даний момент у нас дуже активно розвивається співпраця.

Ведуча: Ну у нас ніколи не було Віце-прем’єра з євроатлантичної інтеграції. Я знаю, що ви самі наполягали на тому, щоби у ваші обов’язки входив і цей напрямок.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: І я тішуся, що і Прем’єр-міністр, і Президент схвально до цього поставилися, розуміючи, що це ми для себе, як країна, визначили членство в НАТО як стратегічну ціль. І зараз в основному зосереджуємося на тому, щоби запроваджувати стандарти НАТО, зокрема, в безпекову складову, в оборонну складову, але, в принципі, це набагато ширше - і в демократичній і політичній реформі в різних інших галузях.

Ведуча: Пані Іванно, але ж, тим не менше, різниця між, скажімо, військовими грузинськими, які також тривалий час співпрацюють з НАТО, і між українськими, вона є досить велика, оскільки їхнє все військове командування фактично це випускники найкращих вищих навчальних закладів, в тому числі, американських, які повністю пройшли повний курс навчання й вишколу за західним стандартом. В Україні поки що все обмежується спільними навчаннями на Яворівському полігоні, в менших програмах навчаннями. Коли в нас теж буде на такому ж рівні співпраця, як, скажімо, хоча б в Грузії?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Почнемо з того, що грузини раніше розпочали свою таку поглиблену співпрацю, як з НАТО, так і безпосередньо, наприклад, зі Сполученими Штатами. Їхня програма Training and equipment, тобто обладнання і тренування, вона починалася ще в дві тисячі, якщо не помиляюся, першому чи другому році. І Україна на той момент не скористалася такими…

Ведуча: Тобто вони почали ще до Революції троянд, так?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Вони почали ще до Революції троянд. І вони отакий великий поштовх підтримки їхніх змін, які вони вже зробили до цього часу, отримали ще на Уельському саміті два роки тому НАТО. Ми почали змінюватися і реально робити якісь речі з нуля тільки після того, як на собі безпосередньо відчули агресію Російської Федерації. Хоча багато років поспіль, на жаль, було багато декларацій, але було дуже мало зроблено з точки зору того, щоби дійсно реально впроваджувати в життя ті стандарти НАТО, які нібито хотілося впроваджувати попередньому керівництву. Поза тим у нас насправді є велика кількість офіцерів, які пройшли навчання в різних навчальних закладах і Сполучених Штатів, і Великобританії, й інших країнах-членів НАТО. Але була якась така політика, коли їм не давалося ходу, після їхнього повернення. Дуже багато з них звільнилися в запас, пішли в бізнес, почали заробляти гроші зовсім в інших галузях. І зараз уже нарешті в Міністерстві оборони є процедура, коли відправляють на навчання наших офіцерів, то при відправці уже заповнюється анкета, куди цих офіцерів пропонують при поверненні, на яку посаду, на яку роботу пропонують їх брати. Я думаю, що це тривалий процес, поки ми налагодимо цю систему, але це вже позитивні зрушення, тому що ми нарешті хочемо ті ресурси, в які в нас вкладають і наших вояків вкладають, мати використаними тут на місці. І я бачу вже там боротьбу за цих добре освічених, і ще і з досвідом безпосередньо бойових дій, наших офіцерів і солдатів, яка зараз між багатьма департаментами ведеться. А що стосується цих навчань, які ведуться на Яворівському полігоні, в Хмельницькому також, то ми мусимо розуміти, що деякі сили, наприклад, сили спеціальних операцій ми створюємо абсолютно з нуля. Для нас надзвичайно важливо, щоби наші партнери нам допомогли їх створити. Так буде швидше. Ми можемо пройти цей шлях самі, але так швидше, так ефективніше створювати. Ну і на Яворівському полігоні вже пройшли навчання близько двох тисяч військових. Але ми розуміємо, що це не тільки вони проходять навчання, а і ті тренери з Канади, з Сполучених Штатів, з Литви, які ведуть ці навчання, вони отримують теж додатковий досвід від наших бійців, які набули його через дуже складний шлях ведення безпосередніх бойових дій з, по суті, російськими регулярними військами на лінії розмежування між окупованою і нами керованою територією.

Ведуча: Що нового у співпраці з НАТО в 2017 році? Які пікові точки?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Ми зараз по суті підійшли до завершення роботи над річною національною програмою співробітництва між Україною і НАТО. Вона зараз на перегляді наших партнерів з країн НАТО. Після того, як ми отримаємо їхні остаточні відгуки і зауваження, або рекомендації, або, навпаки, підтримку, то тоді ця річна національна програма буде затверджена Урядом і передана на підпис Президентові України. Але вперше ми її спробували зробити зовсім в іншому ключі, ніж вона робилася протягом багатьох років. Тобто це буде не перелік суто заходів, як це було, постійно робилося, суто був перелік заходів  Міністерства оборони, Міністерства з надзвичайних ситуацій, коли таке було, чи  Державної служби з надзвичайних ситуацій з НАТО, чи Міністерства освіти і науки, наприклад. А це по суті план дій в реформах в секторі безпеки і оборони, але і в політичній площині, в економічній площині на рік, в якому ми можемо використати ті ресурси, які можуть запропонувати нам колеги з Північноатлантичного альянсу, як з боку цілого альянсу, так і з боку країн-членів. І туди закладені всі ті плани, які ми маємо визначені в стратегічному оборонному бюлетені, в державних програмах з розвитку озброєнь і в державній програмі з розвитку Збройних Сил України, тобто покроково. Ну і такий підхід є вперше. Я надіялася, що буде легше працювати над таким новим підходом. Вже досить давно я знаю, що й Міністерство закордонних справ, яке на зведенні цього всього документу хотіло започаткувати новий підхід, нам цього року вдалося. Я тішуся, що це, напевно, все таки десь є якраз відображення присутності людини, яка відповідальна за цю координацію цих зусиль між міністерствами в Уряді. Але очевидно це ще не ідеальний продукт. І мені хотілося би щоби наприкінці 17-го ми вийшли на 18-й на набагато ще вищої якості продукт.

Ведуча: Гаразд. Щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Ситуацію можна описати словом «незручна». Складається враження, що Євросоюзу все складніше пояснювати українській владі, в чому проблема. А українській владі все складніше пояснювати власному народу, в чому проблема. То, в чому проблема? І чи буде взагалі безвізовий режим з Євросоюзом?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Перше, я переконана, що безвізовий режим з Європейським Союзом для українців буде. І дійсно, ви дуже правильно сформулювали, це є певний дискомфорт і певна незручність в наших європейських партнерів – відповідати нам на абсолютно обґрунтовані запитання стосовно того, коли ж ви виконаєте свої зобов’язання, оскільки ми з свого боку всі ті 144 пункти плану дій щодо візової лібералізації, ми їх таки реалізували, як би складно деякі з них не давалися. І ви прекрасно пам’ятаєте, що деякі рішення, ну, там починаючи, наприклад, навіть поправок до Трудового кодексу щодо забезпечення прав людини, як вони тяжко давалися в парламенті. Чи питання введення в дію електронних декларацій, наскільки воно там зустрічало спротив на різних, на різних абсолютно щаблях, і ми бачили, як це складно йшло. Але разом з тим саме тому, що була політична воля, і був тиск і знизу – з боку громадянського суспільства, і з боку наших партнерів, і були люди, які були готові це забезпечити, цей результат у владі, саме тому воно вдалося. І я хочу сказати, що в нас ця електронна система декларування, вона не має аналогів по публічності, і по деталізації в інших країнах Європейського Союзу чи країнах партнерах Європейського Союзу, наприклад. І очевидно, всі ці речі, які ми маємо можливість показати, як ми, що ми зробили, чого ми добилися, вони створюють певний дискомфорт, тому що у відповідь ми чуємо – це не пов’язано з вами, це не пов’язано з тим, що ви щось не зробили. У нас є свій набір проблем, з яким ми стикнулися, зокрема, міграційна криза 2015 року, коли величезна кількість мігрантів з Близького Сходу рушила до країн Європейського Союзу. І ми мусимо зрозуміти, що з цим робити, тому що деякі з них проходять через ці країни, які мають з нами безвізовий режим. І тому все вперлося в остаточне узгодження механізму можливого призупинення дії безвізового режиму для третіх країн. І до того моменту, поки цей механізм не був узгоджений, і він не є прийнятий, а він має бути прийнятий ось тепер на початку цього року, до того моменту ні рішення щодо України, ні рішення щодо Грузії, яка так само виконала всі свої зобов’язання в плані дій візової лібералізації, було прийнято рішення, що не буде рухатися далі. Хоча всі політичні рішення, ми бачимо, вже прийняті. Єдине, чого ще бракує, це бракує оцього остаточного рішення в Європейському парламенті. Хоча і там ми чуємо запевнення, що, як тільки воно буде поставлено на голосування, є політична підтримка різних абсолютно груп зрізних країн, політичних груп з різних країн, які наполягають на тому, що буде забезпечена підтримка цього рішення позитивного для України і для Грузії.

Ведуча: Україна та Грузія йшли до безвізу пліч-о-пліч. Наприкінці року Європейському Союзу вдалося все таки розділити Україну і Грузію в цьому питанні. Чи не може скластися так, що Грузія отримає безвіз, а Україна залишиться без нього?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Це знову ж таки, ми йшли пліч-о-пліч, нас трошки розділили в Європейському Союзі тоді, коли ми чекали результатів референдуму в Нідерландах. І тоді рішення Європейської комісії щодо Грузії було вже прийняте, а стосовно України вони було прийняте пізніше, тільки в кінці квітня. І тому якраз деякі речі - Грузія пройшла слухання в окремих комітетах Європейського парламенту вже, якщо не помиляюся, в червні – в липні, а ми ці слухання проходили, вже починаючи з вересня. Тому ми в якийсь момент були трішки розділені. Але зараз якраз в рішеннях Європейської Ради середини грудня, 15 грудня було прийняте це рішення, там якраз відображено, що власне, після запровадження механізму, і після голосування вже за механізм можливого призупинення для третіх країн, і Україна, і Грузія отримають… будуть прийняті рішення стосовно них. Тому якраз ми знову, я так розумію, що об’єдналися навпаки в цьому нашому очікуванні давно вже перестиглого рішення Європейського Союзу.

Ведуча: Я бачу, як Ви обережно про це говорите, не називаючи ні дат навіть приблизних часових відтинків.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Ви знаєте, ми всі вже багато разів помилилися, називаючи дати. Причому нам здавалося, що ми всі базуємося на абсолютно ґрунтовних зобов’язаннях, аргументах, письмово підтверджених якихось речах з боку наших партнерів. І ми бачимо, як навіть Президент Європейської комісії пан Юнкер, під час саміту Україна – ЄС в кінці листопада, на прес-конференції сказав, що з його точки зору це рішення буде прийнято, стосовно України, до кінця року. А кінець року настав, відбувся, і ми не бачимо цього рішення. Після того він кілька тижнів тому теж заявив про те, що це питання тижнів. Ну от чекаємо, коли ж ці тижні минуть. Тому вже не беремося прогнозувати, через те, що також мусимо розуміти, що є якась кількість речей, які, на жаль, не є в нашому управлінні. Ті кількість викликів, з якими стикаються європейські країни, починаючи від ось цієї ж міграційної кризи, починаючи від викликів, які пов’язані теж із виборчими різними процесами в різних країнах…

Ведуча: Ну кон’юнктура не найбільш сприятлива, м’яко кажучи, в 2017 році.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Росту популіських всяких зобов’язань чи обіцянок і закликів, і росту підтримки цих популіських сил, ми бачимо, що ці питання, які здавалися більше, ну є питання там зовнішньої політики, питання політики забезпечення безпеки чи гарантування безпеки Міністерства внутрішніх справ різних країн, вони перетворюються на аргументи всередині політичних битв в різних європейських країнах і столицях. І це, на жаль, досить часто перетворюється на трошки викривлену картинку, як ми це бачили тоді, коли відбувалося голосування в Нідерландах стосовно референдуму по підтримці чи не підтримці ратифікації угоди з Україною.

Ведуча: Євросоюз в тому документі, який останній зараз ми маємо на цей момент, говорить про те, що ми не будемо ніколи членами… точніше, що вони не зобов’язуються давати нам жодної європейської перспективи, мається на увазі перспективи членства, ну і багато, багато різних застережень. Чи розумієте ви для себе, на яких умовах, по-перше, будуть призупиняти рішення про безвіз, якщо воно буде надане? Чи можуть бути це внутрішньо українські якісь, ну скаже, Україна не достатньо бореться з корупцією, і ось ми призупинили рішення, або там ще якісь моменти?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Угода про асоціацію і безвізовий режим – це паралельні треки, але трошки різні речі. Тому, перше про угоду про асоціацію. В тій заяві, яка була прийнята Європейською Радою говориться про те, що виконання угоди про асоціацію не дає автоматичних гарантій щодо членства Україні. І підтверджується те, що по суті написано в тексті, в тілі самої угоди, що угода не надає, не гарантує перспективи членства. Але це не означає, що коли ми виконаємо угоду, якщо ми будемо відповідати всім критеріям на той момент діючого Європейського Союзу, і вирішимо для себе, що це є той час, коли ми хочемо подати заявку на членство, що ми не можемо скористатися 49-ою статтею угоди, яка регламентує процес розширення, зокрема, Європейського Союзу, і взагалі життєдіяльності Європейського Союзу, тому що там чітко написано, в цій 49-ій статті, що та країна, яка відповідає критеріям, європейська, будь-яка європейська країна, яка відповідає критеріям членства, має право звернутися за членством. Тому ніхто нам закрити двері не може. І тоді країни Європейського Союзу будуть визначатися, як реагувати на цю заявку. Тому в тому документі, який був прийнятий, там насправді немає ніяких додаткових чи тлумачень, чи якихось обмежень в порівнянні до самої угоди, як такої, до тексту угоди. Що стосується механізму призупинення, можливого призупинення безвізу для третіх країн. Він включає велику кількість, ну вірніше, він включає ширший перелік можливих причин для призупинення, ніж той, який колись існував. Тому він так і називається, що це жорсткіший механізм призупинення, можливого призупинення. Він стосуватиметься як спроможностей третіх країн забезпечити реадмісію, тобто питання управління кордонами стосовно того, як до нас, наприклад, представники третіх країн сюди приїздять і не переходять безпосередньо кордон з країнами Європейського Союзу, як ми будемо забезпечувати права цих людей, які просять притулку, наприклад, в Україні. Ми спромоглися посилити цю систему. Буде також моніторитися, чи немає, наприклад, більше, ніж на 50 відсотків збільшення кількості людей, які просять притулку політичного в країнах Європейського Союзу. Якщо така цифра буде зафіксована, то це може бути причиною того, що буде призупинено механізм. Чи якщо буде забагато людей-порушників, які залишатимуться там, теж це йдеться про конкретні цифри – про 50 відсотків, які будуть залишатися, наприклад, в країнах Європейського Союзу і не повертатися в той час, який гарантований буде цим безвізом, тому що ми говоримо про те, що безвіз надаватиме можливість знаходитися в країнах Європейського Союзу не більше 90 днів протягом 180 днів, протягом півроку. І відповідно, протягом року це 180 днів. Він не дає можливості працевлаштування. Він не дає можливості проживання на території Європейського Союзу, окрім як подорожей, як туристичних якихось речей, відвідання родичів, знайомих, друзів і так далі, чи бізнес-партнерів. Що стосується корупції, були пропозиції, серед окремих політиків були пропозиції, що якби взяти і моніторити тепер взагалі виконання всіх раніше здійснених кроків саме в рамках безвізового режиму. Але це все таки не було окремою частиною цього можливого призупинення, частиною, яка увійшла в механізм можливого призупинення.

Ведуча: От ви кажете не пов’язувати, а тим не менше деякі навіть представники української влади багато в чому пов’язують ці два треки. Заступник Міністра юстиції Петухов, який пропонував чи висловлював пропозицію – прийняти на себе навалу біженців з Близького Сходу, з Сирії, зокрема, і таким чином нібито домогтися безвізу.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Я не вважаю, що Україна має зараз чим-небудь торгувати для того, щоби отримати безвіз. Україна з свого боку всі зобов’язання виконала. І тому це не питання того, що ще ми б могли і мали зробити для того, щоби Європа виконала свої зобов’язання. І це той момент, я не можу сказати, що абсолютно в усіх сферах ми маємо таку сильну позицію, на жаль, але саме в цій сфері ми точно маємо дуже переконливу, дуже сильну позицію стосовно того, що наші зобов’язання повністю виконані і реалізовані.

Ведуча: Ну а була така пропозиція Україні з боку європейських лідерів?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Ні, не було. Це особисті думки і фантазії окремих заступників міністрів.

Ведуча: Гаразд. Тоді щодо ще одного не менш дражливого питання – лісу-кругляку, надзвичайно політизованого, в якому, я думаю, складно розібратися, якщо ти зовсім не в матеріалі. З одного боку ліс вирубується, і його вивозять. З іншого боку формально в нас це заборонено. То на чому розійшлися з європейськими партнерами, що пообіцяла Україна?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Розійшлися на тому, що… Ви маєте на увазі безпосередньо на засіданні Ради асоціації чи..?

Ведуча: Так.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: На Раді асоціації безпосередньо про це питання не йшлося, тому що це питання, яке є таким нашим торговельним подразником, і вже довший час, на жаль.

Ведуча: Тривалий час кожні переговори розпочиналися і закінчувалися лісом-кругляком.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: На жаль, так. Ну вони… є велика проблема в тому, тому що  це єдине питання, яке блокує для нас отримання там подальшої допомоги з боку Європейського Союзу, макрофінансової допомоги, не кредитної.

Ведуча: Йдеться про ці 600 мільйонів євро, так?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Про 600 мільйонів з мільярда і 800 мільйонів, які в трьох траншах мали би бути надані. Перший був отриманий давно, і другий мав бути отриманий ось уже рік. І, на жаль, ми так і не змогли розблокувати на даний момент питання зняття мораторію лісу-кругляку. В чому проблема? Ми запровадженням цього мораторію порушили свої зобов’язання в рамках СОТ, в рамках Світової організації торгівлі, і в рамках Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, тому що в такий спосіб ми запровадили обмежувальні дії стосовно окремої групи товарів, що ми зобов’язувалися не робити. І мені дуже шкода, що це питання дуже сильно політизувалося тут, в Україні, через те, що, як ви самі сказали, на жаль, мораторій по суті не працює. Тому що ми бачимо продовження вирубки лісів, ми бачимо продовження контрабандного вивезення цих лісів, цього лісу-кругляка за кордон, ми бачимо збільшення якихось дивних категорій товарів експорту, як наприклад, підтримок для шахт. Я тільки не знаю, в яких країнах Європейського Союзу в нас шахти зараз так активно будуються, що в нас такий вал цих стояків для шахт іде, тобто під виглядом цих стояків для шахт вивозиться по суті ліс-кругляк. Тому от всі аргументи, коли ми кажемо, що це в якийсь спосіб стимулювало деревообробну промисловість, на жаль, ми цього не добилися. Тобто ми зіпсували в цьому контексті розвиток подальший нормальний взаємин з Європейським Союзом, це не означає, що його не можна налагодити, але ми його притримали, ми загальмували його в цій сфері. І одночасно не отримали того результату, на який нібито сподівалися. Тому я дотримуюся думки, що нам потрібно дуже комплексно вирішувати це питання. І вже якісь речі почав Уряд робити. Ми запровадили додаткову відповідальність за незаконну вирубку лісу. Набагато… от кілька місяців, місяць-півтора тому був презентований пілотний проект, який вже покриває всі ліси Закарпаття, який показує точні вирубки лісів у режимі по суті on line часу, що дає можливість відслідковувати і припиняти незаконну вирубку лісу. Ми заборонили будь-які санітарні вирубки лісу, які не спричинені якимись природними явищами, як, наприклад, пожежі, чи, скажімо, паводки, якісь надзвичайні речі. І це уже є ті кроки, які повинні стимулювати захист від незаконної вирубки. Але разом з тим нам треба знайти рішення спільне з депутатами, з Верховною Радою, в який спосіб ми можливо хоча б поетапно чи в якийсь інший спосіб могли б відмінити мораторій і створити стимули…

Ведуча: Ну поки що політичного підґрунтя для скасування мораторію Ви не бачите?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Я не бачу готовності в Верховній Раді голосувати за таке рішення. Але разом з тим думаю, що ми за рахунок стимулів для деревообробної промисловості могли би це питання вирішити. Тільки головне, щоб була готовність сісти за стіл перемовин, а не просто політизувати і популяризувати це рішення, яке на даний момент не дало свого результату.

Ведуча: Ну тобто виходить, що Україна не може впоратися з власною внутрішньою проблемою з лісом. І розплачуються за це європейські партнери, з точки зору яких Україна порушує свої зобов’язання щодо вільної торгівлі, так?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: І Україна розплачується безпосередньо теж.

Ведуча: І Україна теж, так.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Тому що тоді тяжко розраховувати на адекватність політиків України в торговельній сфері, якщо ми будемо отакі рішення приймати – в порушення наших зобов’язань.

Ведуча: Але обіцянок України – розблокувати, зняти мораторій не було?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Ми працюємо в різних варіаціях в пошуку ось цього такого комплексного рішення. І ми шукаємо його, нащупуємо. Вже було кілька ітерацій, різних варіантів законопроектів, які поки що не знаходять достатньої підтримки в парламенті. Тому будемо працювати далі.

Ведуча: Поправте мене, якщо я помиляюся, але складається враження, до українська промисловість за цей рік, відколи діє угода про асоціацію, не переорієнтувалася з, скажімо, російського ринку на західні, на європейські. Цифри товарообігу говорять про те, що європейських товарів завозиться більше, Україна експортує все одно не так багато, як очікувалося.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: 40 відсотків, 40 відсотків експорту України іде на країни Європейського Союзу. Це не так мало. І це означає, що, навіть, і ми бачимо по тенденціях окремих галузей, ми бачимо, що навіть умовно ті області, які тільки на Росію експортували, вони вже виходять на ринки Європейського Союзу. Як, наприклад, та ж, навіть, Луганська і Донецька області, які знаходяться під контролем, ті частини цих областей, які знаходяться під контролем України. І тому… За 9 місяців роботи, я не бачила ще просто, за весь рік немає остаточних цифр, але за 9 місяців роботи угоди про асоціацію… зони вільної торгівлі безпосередньо в нас збільшився експорт з України до країн Європейського Союзу майже на 5 відсотків приблизно. На трошки менше, до речі, збільшився, ну там чотири з копійками, збільшився імпорт товарів з Європейського Союзу. Тому це приблизно рівні збільшення. І тут є багато речей складових. Бізнес не до кінця готовий до вимог, бізнес не весь знає, в який спосіб можна експортувати. Тому зараз основна наше зосередження є на малому і середньому бізнесі. І от я тішуся, що ті проекти, які зараз були підписані з Європейським інвестиційним банком, вони нарешті нам дадуть можливість підтримувати малий і середній бізнес, через українські банки кредитувати їх дешевими грошима, що, сподіваюся, дасть можливість їм для розвитку, і для того, щоби вони далі рухалися - і тут розвивалися, і могли експортувати. Поза тим йдеться також про відкриття великої кількості центрів, п’ятнадцяти центрів регіональних по допомозі середньому і малому бізнесу. Це великий європейський проект. А саме: буде надаватися повна інформація, куди звертатися, що робити, які процедури проходити для того, щоби бути експортером.

Ведуча: Це буде в 2017-му, так?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Так.

Ведуча: З курйозів року – призначення заступником Міністра внутрішніх справ з євроінтеграції пані Дєєвої, яке пройшло нібито без погодження з Вами. Як Ви взагалі цю ситуацію оцінюєте, зважаючи, що… ну це один з таких очевидно кумедних моментів цього року, пов’язаних з Вашою сферою? Як все склалося?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Формально немає такої вимоги, щоби зі мною…

Ведуча: Погоджували всіх заступників з євроінтеграції.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Погоджували всіх заступників. Це була домовленість, яка, по суті, виконується на рівні Уряду. І дійсно, пані Анастасія приходила на співбесіду, тільки ніяких документів я після цієї співбесіди не підписувала, як це було у випадку з іншими заступниками міністрів. Рішення остаточне було прийнято на тому засіданні Кабінету Міністрів, коли я була в черговому відрядженні, тому було прийнято без мене. Разом з тим, я думаю, що дитина налаштована на роботу і готова показувати результат, готова працювати над результатом, тому будемо працювати. Вже працюємо. Надіюся, що їй вдасться довести і собі, і громадянам, хто очікує реформ саме в галузі, складній галузі і в складному Міністерстві внутрішніх справ, те, що недаремно і абсолютно правильно її призначили. Я думаю, що це насамперед амбіція самої безпосередньо людини.

Ведуча: Тобто, з Вашої точки зору це просто сміливий крок Міністра і самої молодої людини, яка пішла на цю посаду?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Ну надіюся, що саме так.

Ведуча: Тобто Ви з якимось…

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Я готова працювати, я готова, якщо є готовність працювати, якщо є готовність надавати результативність в своїй роботі, то, очевидно, так.

Ведуча: В кожному міністерстві цього року з’явилися заступники Міністра з євроінтеграції. Що..?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: В деяких зникли.

Ведуча: В деяких зникли. В яких?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: В Міністерстві енергетики.

Ведуча: Ага. Що, це люди, які підпорядковані безпосередньо Вам? Ви куруєте цю сферу, чи вони окремо кожен веде свою євроінтеграцію?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Це не зовсім так. Це подвійне підпорядкування, формальне і офіційне підпорядкування безпосередньо, очевидно, кожен має міністра. А я маю радше моральне підпорядкування від цих людей. І маю кілька інструментів, через які разом з ними працюю. Насамперед це Урядовий комітет з європейської і євроатлантичної інтеграції і регіонального розвитку. І по-друге, я започаткувала такий механізм, як щодвотижневі наради з заступниками міністрів для того, щоби зрозуміти, де ми знаходимося у виконанні наших зобов’язань, які пріоритетні кроки мають бути здійснені, які завдання мають бути поставлені тим чи іншим міністерствам саме в галузі євроінтеграції. Ну так зі скрипом налагоджувалося, але вже на, скажімо, жовтень-листопад-грудень ми вийшли на чітке розуміння, як цей механізм працює. І уже всі  призвичаїлися до того, що треба звітувати, треба тоді брати завдання і його реалізовувати і виконувати. Тому, я думаю, що ну ось цей період становлення, він вже пройшов. Поза тим я тішуся, що члени Уряду підтримали наш намір трошки розширити урядовий офіс з європейської і євроатлантичної інтеграції, ми його переназвали, написали нове положення, оновлене положення. І зараз шукаємо активно за людьми з євроатлантичної інтеграції, які могли би долучитися до урядового офісу, і з європейської інтеграції. Ми трохи змінили підхід, тому що ми зараз об’єднали такий секторальний підхід з юридичним, і не виділяємо окремо там юристів і окремо секторальників. А ми спільно діємо по різним галузям. І тому заохочую і закликаю всіх подаватися, конкурси відкриті. І надіюся, що до кінця січня вони вже будуть закінчені.

Ведуча: Цікаво, яке Ваше взагалі надзавдання на 17-ий рік у вашій сфері?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Я тільки боюся, щоби не з’явилося якихось інших надзавдань, як ті, які виникли цього року з цією… відтягненням рішення про безвіз, чи з результатами проблем для ратифікації угоди про асоціацію. Тому надзавдання – це реально виконати всі зобов’язання.

Ведуча: Тобто, і безвіз, і асоціація – це все ще надзавдання?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Вони залишаються. А до нього додається ті наші зобов’язання – втілити в життя директиви Європейського Союзу в різних галузях, починаючи від енергетики, екології, агропромисловості, економіки, регулювання прозорості системи комунальних платежів, тобто це… про митницю, про абсолютно всі сфери життя. І дуже розраховую, що всі міністерства нарешті, ну вибудують свою інституційну спроможність для того, щоби продукувати ці пропозиції, які ми зможемо, з свого боку, я зможу допомогти їм скоординувати і опрацювати з Радою. Тому що за спиною Віце-прем’єра є велике бажання і урядовий офіс, який забезпечує експертизу тих чи інших рішень, але не має міністерства, яке би могло би продукувати ці пропозиції.

Ведуча: Гаразд, дякую вам.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Дякую.

 

версія для друку
Анонси
27 вересня відбудеться засідання Комітету доступності
26 вересня у Києві відбудеться зустріч Міністрів оборони України та Канади
28 вересня відбудеться відкриття Фестивалю молодих українських художників
До 28 жовтня - прийом документів на конкурсний відбір на посаду незалежного члена наглядової ради ПАТ "Магістральні газопроводи України"
З 18 вересня по 2 жовтня 2017 року - прийом документів для участі у конкурсі з відбору кандидатів на посаду члена НАЗК
27 вересня - тренінг для ЗМІ щодо продажу активів неплатоспроможних банків за моделлю "голландський аукціон"
27 вересня - презентація мобільного додатку для боротьби з нелегальними рубками та незаконним перевезенням деревини
27 вересня відбудеться брифінг з питань збереження психічного здоров'я особового складу Збройних Сил України
26 вересня Лілія Гриневич здійснить робочу поїздку на Івано-Франківщину
26-28 вересня Уповноважені урядів України та Угорщини з питань водного господарства розглянуть актуальний стан справ на прикордонних водах