українська російська англійська
Інтерв'ю Віце-прем'єр-міністра Павла Розенка "5 каналу", 14 січня 2017 року
16.01.2017 | 16:57

В ексклюзивному інтерв'ю "5 каналу" Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко розповів, скільки українських родин користується субсидіями, хто був автором ідеї підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі, як Уряд "застрахував" бюджетників від звільнення роботодавцем у зв'язку з необхідністю підвищувати зарплату та про ціни на газ для населення

НА СЬОГОДНІ ПОНАД 7 МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНСЬКИХ РОДИН ПРАЦЮЮТЬ У СИСТЕМІ СУБСИДІЙ

– 2016 рік – від нього чекали багато поганого, прогнозували соціальний вибух у зв’язку з тарифами і багато інших неприємних речей. Тим не менше, рік закінчився на мажорній ноті. Уряд, влада обіцяють підвищити мінімальні зарплати вдвічі з 1 січня. Також є обіцянки підвищити пенсії. Як ви, особисто оцінюєте те, що відбувається? І чи підвищать якість життя людей ті кроки, які ви почали вживати наприкінці року?

– Безумовно, якщо коротко оцінювати 2016 рік, то якраз спільна ефективна робота у трикутнику Президент – Уряд – Верховна Рада України й дала нам можливість уникнути справді якихось серйозних соціальних заворушень, негараздів, розхитування політичної ситуації. Адже справді ситуація в цілому в країні в 2016 році була далекою від ідеальної.

Все-таки, щоб ми не казали, фактор війни нікуди не дівся з мапи України. Все-таки, щоб ми не казали, але намагання розхитати політичну ситуацію з боку нашого північного сусіда, Російської Федерації – є величезне бажання це зробити в Україні. І в 2016 році не припинялися на жодну секунду спроби розхитати політичну ситуацію в Україні. Але ми на сьогодні довели через спільну діяльність те, що влада готова відповідати адекватно на ці ризики національної безпеки, які сьогодні сформовані навколо України.

І справді основний позитив сьогоднішньої ситуації в Україні полягає в тому, що попри ті непрості кроки, які проходив спочатку Уряд Яценюка, потім Уряд Гройсмана щодо наведення порядку на газовому ринку, щодо в тому числі наведення порядку і в пенсійній системі, і в системі соціальних допомог, пільг тощо, нам все-таки вдалося налагодити комунікацію в цілому і з суспільством, і чітко пояснити, чому ми кроки ці робимо, і головне – для чого. Нам вдалося, на мій погляд, через систему субсидій захистити людей від необхідного кроку – підвищення ціни на газ для українців. І на сьогодні понад 7 мільйонів українських родин працюють у системі субсидій, і сьогодні повністю захищені державою від цих негативних наслідків, які принесла нам висока ціна на газ.

Пам’ятаю, як півтора року тому, коли ми запроваджували реформу, систему субсидій, скільки було злості, скільки було скепсису, скільки було розмов про те, що ця система ніколи не спрацює, що вона недієздатна, і про те, що влада з нею не справиться. Система працює сьогодні, 7 мільйонів українських родин, і ми говоримо про те, якщо комусь ще треба допомога, будь ласка, система субсидій не закрита, вона продовжує працювати. Будь ласка, звертайтеся до нас, ми готові вас захистити. І от така спільна наша робота дає нам впевненість в тому, що і 2017 рік все-таки дасть більше приводів українцям для оптимізму. І те, що Верховна Рада в такому плановому режимі схвалила державний бюджет з підвищеними соціальними стандартами, з підвищеним вдвічі рівнем мінімальної заробітної плати, з повним забезпеченням армії. Ще раз підкреслюю той факт, що ситуація у країні почне змінюватися на краще. І люди відчують у 2017 році, що ті реформи, які були проведені в попередні роки, дають реальний результат через підвищення якості рівня життя громадян.

ВСІ РОЗМОВИ ПРО "ЗРІВНЯЛІВКУ" – ЦЕ МІФИ, ТОМУ ЩО ЗРОСТАТИ ЗАРОБІТНА ПЛАТА БУДЕ ДЛЯ ВСІХ КАТЕГОРІЙ ПРАЦІЙВНИКІВ 

– Хто був ідеологом, автором ідеї підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі? Адже це було абсолютно несподівано, це було вже після ухвалення бюджету в першому читанні. І для багатьох це було як сніг на голову. Хто був ініціатором?

– Хочу сказати, що ідея про реформування системи оплати праці, про достойну заробітну плату у нас закладена була ще в програмі діяльності Уряду, яка була затверджена ще в квітні 2016 року, там це сказано.

І справді з першого дня своєї діяльності Уряд сконцентрував свою роботу в соціальній сфері в тому числі над опрацюванням питання підвищення мінімальної зарплати. За ці півроку, які пройшли від моменту старту цієї роботи до моменту оголошення цієї ідеї Президентом, головою уряду, Кабміном була проведена колосальна робота. Тому що, безумовно, це не повинно бути справді ефектом, як сніг на голову. Цьому рішенню передували дуже серйозні розрахунки, які робила Державна фіскальна служба, Міністерство фінансів, рахувався баланс, рахувалися можливості в тому числі й бізнесу підняти розмір мінімальної заробітної плати.

Адже збільшення мінімальної заробітної плати – це не лише зобов'язання держави перед працівниками бюджетної сфери, перед лікарями, вчителями, працівниками соціальної сфери, культури тощо. Це і в тому числі зобов'язання бізнесу виконувати чинне законодавство. Адже в чинному законодавстві чітко записано, що "заробітна плата з 1 січня 2017 року не повинна бути нижчою, ніж 3200 гривень, як державному, так і в недержавному секторі". Тому серйозні розрахунки, серйозна робота і політична воля реалізувати цей крок.

Головне – протягом перших буквально місяців 2017 року всім органам влади ефективно реалізувати цей механізм підвищення мінімальної заробітної плати. Тому що ризиків багато, загроз багато, і дуже буде багато бажаючих поспекулювати або навіть спотворити цю ідею. Вже розганяються чутки про масові звільнення, про скорочення персоналу, про переведення людей на неповний робочий день. Я можу чітко сказати…

– А чому чутки? Ми знаємо, що в ухилянні від сплати податків вся країна, ніде правди діти, досягла великої майстерності. І бізнес, і державні структури будуть всіляко намагатися обійти цю норму. Будуть дійсно переводити людей на півставки чи 0,7 ставки. Як можна проконтролювати це і гарантувати, що так не буде? Що людей не будуть звільняти, що не будуть переводити на півставки?

– По-перше, я можу чітко сказати: таке могло б бути, якщо це була би просто загальна декларація. Але Уряд зробив дуже серйозну роботу. Перш за все, ви згадали, між першим і другим читанням ми збільшили необхідні дотації на заробітну плату працівникам бюджетної сфери, всім, порівняно з 2016 роком на 40 мільярдів гривень. Тобто Уряд заклав додатково 40 мільярдів гривень для підвищення заробітних плат працівникам бюджетної сфери. Більше того, у грудні буквально на одному з останніх засідань Уряд прийняв рішення про збільшення ставки першого тарифного розряду бюджетної сфери до 1600 гривень. Ставка збільшилася на понад 300 гривень. У цілому по тарифному розряду збільшення посадових окладів працівникам бюджетної сфери складе від 150 до 2000 гривень, залежно від кваліфікації працівника. Тому всі розмови про "зрівнялівку" – це міфи, тому що зростати заробітна плата буде для всіх категорій працівників.

Друге питання. У зв'язку з тим, що передбачені належні кошти державного бюджету, жодних підстав говорити про скорочення працівників, жодних підстав говорити про переведення працівників на неповні ставки, на 0,75, чи на 0,5 посадових окладів, жодних підстав говорити про скорочений робочий день для працівників бюджетної сфери на сьогодні немає.

Тому що необхідні кошти були забезпечені. Тому, знову ж таки кажу, органи державної влади повинні звернути в перші дні нового року на це особливу увагу. І справді, те, як буде відбуватися підвищення заробітних плат саме в бюджетній сфері – це буде показником в тому числі й для недержавного сектору економіки, для приватного бізнесу. Якщо держава допустить будь-які помилки у процесі підняття заробітних плат, цей негативний приклад буде наслідувати і приватний бізнес. Тому за дорученням Прем’єр-міністра у нас створена постійно діюча робоча група, яку буду очолювати я як Віце-прем'єр міністр, де будуть представники всіх центральних органів влади – в першу чергу Міністерства соціальної політики, Міносвіти, Мінкультури, Міністерства охорони здоров’я, де ми будемо моніторити ситуацію по кожній області. Ми будемо моніторити ситуацію по кожній бюджетній установі, по навчальному закладу, по установам охорони здоров'я. І Уряд не допустить скорочення персоналу в бюджетній сфері. Уряд не допустить переведення працівників бюджетних установ на неповний робочий день. Ми не допустимо скорочення тривалості робочого дня і забезпечимо людям повноцінне підвищення заробітної плати всім працюючим у бюджетній сфері. І подамо приклад бізнесу, як це треба зробити в недержавному секторі.

ЗАРПЛАТА 3200 Є ОПТИМАЛЬНОЮ І АБСОЛЮТНО НЕРИЗИКОВАНОЮ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

– Ну як, зазвичай, було в бізнесі? Бізнес платив офіційно, платив податки з мінімальної зарплати. Все інше доплачував людині, так би мовити, в конверті. Значна частина бізнесу буде продовжувати жити за цими ж правилами. Де гарантія, що в бізнесі не будуть формально ухилятися від сплати податків, переводячи, знову ж таки, людей на…

– Безумовно, ризики такої ситуації є, але ми повинні говорити про те, що Уряд ніколи не буде говорити з бізнесом мовою ультиматумів, уряд ніколи не буде говорити з бізнесом з позиції сили. І по перевірці фіскальний тиск, штрафи не будуть основою взаємодії Уряду з представниками недержавного сектора економіки, з бізнесом. Ми все-таки сподіваємося на добру волю керівників у першу чергу, власників підприємств на те, щоби вони виконали вимоги чинного законодавства і підвищили рівень мінімальної зарплати, і рівень оплати праці в державі. Чому це вкрай необхідно?

У нас, на жаль, в Україні дуже є негативна тенденція, яка вже, скажемо так, існує протягом 20 років – це поширення бідності серед працюючих людей. Це ненормальна ситуація для жодної європейської країни. У нас приблизно 28% українських родин, в яких одна чи декілька осіб працює, знаходяться за межею бідності. Тобто людина працює і оплата праці не дає можливості свою сім'ю належним чином утримувати. Тому 3200 – це якраз дуже потужний крок для подолання бідності серед працюючих громадян. Це перше.

Друге, ви абсолютно правильно сказали, це дуже потужний Удар в тому числі по тіньовій економіці. Так мінімальний розмір зарплати суттєво збільшився – вдвічі. А отже вдвічі зростає поріг, з якого будуть сплачуватися всі податки і збори. Таким чином, якщо раніше існувала схема – мінімальна зарплата плюс доплата в конверті, то зараз, якщо існувати буде ця схема, то це означає, що буде поріг сплати податків уже з 3200. А це означає, що ми перейдемо до більш цивілізованих форм відносин, до більш цивілізованих форм оплати праці. І це означає, що тіньовий сектор буде вимушений таким чином переводити тіньові зарплати в легальний сектор економіки. І це з усіх боків позитивний сигнал для нас.

– Керівник фіскальної служби Насіров навіть говорить про те, що в 2017 році можливе підвищення мінімалки до 5 тисяч гривень. З вашої точки зору, наскільки це виправдано і до яких наслідків це може призвести?

– У нас були деякі розрахунки, справді було декілька позицій. І одна із позицій була, що варто одразу говорити про те, що має бути мінімальна зарплата у вигляді 5 тисяч гривень. Але у зв’язку з тим, що економіка країни ще, скажемо так, показує недостатні темпи свого зростання, ми обрали більш консервативний сценарій. І ми говоримо про те, що зараз, у принципі, прекрасний час для того, щоб збільшувати розмір мінімальної заробітної плати. Економіка вийшла із кризи, економіка показує..

– Але не настільки росте?

– Правильно, вона показує невелике зростання. Це позитивний сигнал, і це означає, що кошти, які будуть знайдені для підвищення зарплат, мають не інфляційний характер, не емісійний характер. Тобто збільшення мінімальної зарплати не призведе ані до зростання цін, ані до знецінення національної валюти гривні, ані до жодних негативних наслідків для економічної ситуації у країні. А навпаки, збільшення мінімальної зарплати дасть можливість трошки оживити купівельну спроможність наших громадян. Адже ці кошти, які вони отримають у вигляді нових зарплат, вони зможуть використати на посилення нашої економіки, на купівлю українських товарів, продуктів, послуг зокрема.

Тому ми вважаємо на сьогодні, що, у принципі, сума 3200 є оптимальною для нинішньої економічної ситуації і є абсолютно неризикованою з точки зору негативного ефекту на економіку через ці негативні явища – інфляція, девальвація гривні тощо. Але ми, безумовно, зупинятися на цьому не будемо. Це перший крок до боротьби з бідністю серед працюючих. Ми говоримо про те, що ми повинні пройти цей і, безумовно, кожен рік рівень оплати праці і рівень мінімальної зарплати в Україні буде зростати, поки ми не вийдемо, скажемо так, на достойні умови оплати праці. Безумовно, що позитивно, ми очікуємо внаслідок детінізації ринку праці, внаслідок підняття мінімальної зарплати, зарплат у цілому – це, безумовно, надходження додаткового ресурсу до Пенсійного фонду. І таким чином у нас з'явиться, знову ж таки, неінфляційний ресурс, який ми можемо використати і для підвищення пенсійного забезпечення наших громадян, яке, на жаль, залишається ще на доволі низькому рівні.

– Коли це можливо?

– Ми хочемо отримати позитивні сигнали. Уже внаслідок підняття мінімальної зарплати ми очікуємо зменшення дефіциту бюджету Пенсійного фонду на 10 мільярдів гривень. Тобто в цьому році дотація Пенсійного фонду з державного бюджету складе біля 142, понад 142 мільярдів гривен, що на 10 мільярдів гривень менше, ніж у 2016 році було. І весь, переконаний, додатковий ресурс, який ми не закладали в бюджет поки що, який ми отримаємо від легалізації зарплат, від легалізації зайнятості, у нас буде можливість його використати в окремій пенсійній програмі. Тому підвищення мінімальної зарплати, це не є, умовно кажучи, держави.

Це завдання всіх нас, всіх працюючих громадян – допомогти Пенсійному фонду України, допомогти нашим пенсіонерам отримати достойні пенсії. Це все зв'язано. Пенсійний фонд, це треба всім чітко розуміти, має єдине джерело доходів. Це те, що ми сплачуємо у Пенсійний фонд у вигляді єдиного соціального внеску, у вигляді податків із своїх зарплат. Тому якщо ми навчимося платити всі і в повному обсязі податки, ми можемо говорити про те, що у нас з'являється шанс забезпечити наших батьків-пенсіонерів більш достойною пенсією.

У НАС НЕМАЄ НІЯКИХ ВІДКРИТИХ І ЧІТКО ЗАФІКСОВАНИХ ЗОБОВ'Я ПЕРЕД МВФ ПІДВИЩУВАТИ ПЕНСІЙНИЙ ВІК

– Підвищення пенсійного віку – один із викликів також. І цього року це хронічний виклик для України, оскільки Україна за своїми зобов'язаннями з Міжнародним валютним фондом, від якого отримує кредити, все-таки повинна його підвищувати. Коли це відбудеться і як з цим зобов'язанням? Тобто держава відкрито говорить, що вона не буде його виконувати?

– Я хочу вам сказати про те, що у нас немає ніяких відкритих і чітко зафіксованих зобов’язань підвищувати пенсійний вік. Цього немає ні в Меморандумі з МВФ, ні в наших зобов'язаннях перед іншими інституціями. І хочу вам сказати, я переконаний, що нинішній Уряд і нинішня влада не зроблять жодних кроків по підвищенню пенсійного віку. Адже, я просто всім нагадаю, підвищення пенсійного віку для жінок триває і зараз поступово. І це є наслідком тої реформи, яку провів свого часу Янукович-Азаров у 2011 році. І як ви бачите, підвищення пенсійного віку жодним чином позитивно не вплинуло на дефіцит бюджету Пенсійного фонду, він порівняно з 2011 роком суттєво зріс. Якщо тоді він складав приблизно 40 мільярдів гривень, була дотація Пенсійного фонду, то сьогодні це понад 140 мільярдів гривень дотації бюджету Пенсійного фонду. Тобто внаслідок пенсійного віку дефіцит бюджету Пенсійного фонду не зменшився, він ще збільшився – це перше питання.

Безумовно, це показує, що проблема Пенсійного фонду зовсім не полягає в питанні підвищення пенсійного віку. Проблема Пенсійного фонду полягає в низьких доходах. Це показує, до речі, статистика Державної фіскальної служби. Про те, що на сьогодні понад 50% працюючих громадян або не сплачують податків у Пенсійний фонд, або сплачують не в повному обсязі. І треба всім нам зрозуміти, всім працюючим, що ми платимо свої податки не абстрактній державі, яка невідомо куди їх там діває, ми сплачуємо податки зі своїх зарплат своїм рідним і близьким, які сьогодні знаходяться на пенсії. І коли ставиться державі або представникам влади питання – чому в нас такі низькі пенсії? – єдина відповідь на це запитання полягає в тому, що низькі пенсії у нас тому, що у нас не прийнято в повному обсязі і чесно платити податки. Немає і не може в країні, де 50% працюючих громадян не платять податки або не платять їх в повному обсязі, бути високих пенсій. Не можуть бути високі пенсії у країні, де розмір легальних зарплат є абсолютно мізерний, бо пенсія – це похідна від зарплати. Тому ще раз вимушений наголосити на тому, що ми сподіваємося від підвищення зарплат в Україні, від підвищення мінімальної зарплати вдвічі – до 3200 гривень – у тому числі й серйозного ефекту і додаткового ресурсу в Пенсійний фонд України.

– Який зараз дефіцит Пенсійного фонду, станом на кінець року?

– На сьогодні, скажемо так, Пенсійний фонд доволі непогано в цьому році попрацював. І у нас дефіцит бюджету Пенсійного фонду приблизно на 10 мільярдів, 10,5 мільярдів менше, ніж це було зафіксовано в державному бюджеті України на 2016 рік. І це дало нам можливість ці 10,5 мільярдів гривень спрямувати на виплату січневих пенсій у грудні. Абсолютна більшість українських пенсіонерів, які мали отримувати пенсії на початку січня, отримали їх у грудні перед Різдвяними святами, перед Новим роком, маючи можливість належним чином зустріти ці свята. Тобто від такої роботи Пенсійного фонду, роботи економіки України люди отримали вже реальний результат, реальний ефект.

ТЕПЕР ЗАМОЖНІ ЛЮДИ ПЛАТЯТЬ ПОВНУ РИНКОВУ ЦІНУ ЗА ГАЗ САМОСТІЙНО, А МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ КАТЕГОРІМ ГРОМАДЯН ДОПОМАГАЄ ДЕРЖАВА

– Давайте тоді про тарифи, які були головним викликом цього року, який минає, і залишаються все одно і викликом і в 2017 році. Як спрацювали з вашої точки зору, наскільки ефективно спрацювали субсидії? Скільки вони закрили, і ну ж ви бачите, що політичні сили все ж… Низка політичних сил, не одна, будуть грати на тарифному питанні. Безумовно, це залишається проблемою, і її будуть експлуатувати політики. Які плани в 2017 році на субсидії? Чи будуть їх монетизувати, як закликають деякі міжнародні інституції?

– Я хочу вам сказати про те, що, безумовно, ми пройшли найбільш кризовий етап у системі енергетичної незалежності України. Етап виведення цін на газ, усіх категорій споживачів на економічно обґрунтований рівень. Ми перевернули корупційну піраміду, ми зламали корупційну піраміду, яка існувала в Україні протягом 20 останніх років. Не було ніколи в Україні низької ціни на газ – це міф, це ілюзії, це політичні спекуляції. Україна завжди платила ринкову ціну на газ, але люди, так, начебто, платили невисоку ціну на газ. За людей це робила фактично держава, дотувавши "Нафтогаз України" з державного бюджету. Що це означає? Що у людей забиралася зарплата, їм занижувалася зарплата, людям платилися мізерні пенсії, а ці кошти через державний бюджет вилучалися із кишені людей і спрямовувалися на потреби "Нафтогазу України" для закупівлі газу за ринковими цінами. Але в цій піраміді дотувалися всі – і багаті, і бідні. І держава платила цю різницю "Нафтогазу" і для людей, в яких є невеличка квартира – 20-30 квадратних метрів, але платила держава і для людей, які мали палаци по 1000 квадратних метрів. Чи чотирьохповерхові заміські котеджі і приміські будинки – за них теж платила держава. Зараз ця корупційна модель перевернута. І багаті, заможні люди платять повну ринкову ціну самостійно. Малозабезпеченим категоріям громадян, хто не тягне цих тарифів, їм допомагає держава.

Плюс на різниці ціни на газ у нас завжди існували корупційні схеми. І на цих корупційних схемах, у різниці в тарифах на газ у нас виросло не одне покоління "газових королів" і "газових королев". У нас виросло не одне покоління в тому числі сучасних політиків. І тому оця вся істерія навколо ринкової ціни на газ пов’язана в тому числі з тим, що деяким політичним силам просто було припинено ці корупційні оборудки, які раніше існували. До них перестали доходити ці корупційні потоки, які існували раніше. Вони просто закриті були, вони були перекриті і вони повністю були зруйновані. Тому, вибачте, така істерика.

Малозабезпечені верстви населення сьогодні повністю захищені двома механізмами, які надає Уряд. Перше – це система субсидій, про це вже говорилося багато. На сьогодні, ще раз повторюся, понад 7 мільйонів українських родин захищені системою субсидій. Ми захищаємо повністю людей. Друге, що запровадив уряд з початком нового опалювального сезону – це можливість розстрочення платежів. Система тільки починає працювати, вона тільки набирає обертів. Але, за нашою інформацією, уже понад 20 тисяч українських родин скористалися послугою відтермінування або розбивки зимових платежів на весь рік, таким чином маючи можливість поступово сплачувати рахунки за житлово-комунальні послуги. Тому всі необхідні можливості Уряд суспільству надав.

Хочу вам сказати, що в цілому цей опалювальний сезон, цей сезон призначення субсидій ми проходимо більш організовано. І це велика заслуга в тому числі місцевих органів влади, які навчилися працювати з реформованою системою субсидій. У нас набагато менше скарг, у нас набагато менше претензій на черги, на несвоєчасний розгляд питань про призначення субсидій. Таким чином, ми можемо сказати про те, що цей сезон призначення субсидій проходить більш чітко, більш організовано.

– Наскільки зросли неплатежі?

– Перші місяці опалювального сезону не є показовими для визначення проблеми з платежами. Перші два місяці, як правило люди важко входять в опалювальний сезон. І навіть ті люди, які можуть платити, іноді розмірковують, чи можуть вони платити повністю, чи звернутися до субсидій.

Можу сказати одне – серед субсидіантів ми маємо фактично 100% оплату всіх житлово-комунальних послуг і оплату газу для фактично по своїх платежах. Це означає якраз те, що система субсидій повністю працює, це означає, що люди, які отримують субсидію, в повному обсязі платять свою обов'язкову частку, і держава намагається вчасно сплачувати іншу частину підприємствам, які надають послуги. Окрім цього давайте не забувати, що в минулому 2016 році ми суттєво збільшили норматив і ціну монетизованої субсидії, яка надається людям за використання твердого палива, або газових балонів. Вдвічі фактично ми збільшили ціну на закупівлю цих видів палива. Це вперше було зроблено за три останні роки. І сьогодні норматив і люди отримали реальні кошти для того, щоб закупити або тверде паливо, або газові балони, і спокійно прожити зиму. Таких людей у нас на сьогодні, таких родин у нас 300 тисяч, які скористалися таким видом допомоги. Таким чином ми захищаємо людей, які мають і централізоване опалення або послуги газопостачання газу, і тих людей, які не мають такої можливості і вимушені купувати, наприклад, тверде паливо. Тобто система субсидій окремо працює і для них.

– Гаразд, яке ваше найбільше сподівання до року прийдешнього?

– Моє велике сподівання на те, що все-таки та політична коаліція, яка сьогодні є і склалася в українському політикумі буде продовжувати так само ефективно показувати свою роботу. Для нас дуже важливий працездатний парламент, для нас дуже важливо 274 голоси, які були віддані за Державний бюджет України – це доводить, що в цього парламенту ще не вичерпаний потенціал роботи. Що це є нормальне, скажемо так, хоч і важкі дискусії там завжди проходять, але тим не менше, це є можливість нам здійснювати ті реформи, які нам необхідно.

Друге – величезна, можливо це навіть і перше, це сподівання вирішення все-таки ситуації з окупованою частиною України. Є сподівання на те, що Мінські угоди запрацюють, і це єдиний механізм відновлення територіальної цілісності України. Я сподіваюся, що територіальна цілісність України буде відновлена. І дуже важливо мені, як людині, яка опікується соціальною  сферою, щоби після відновлення територіальної цілісності ми могли поновити в повному обсязі виплату всіх, припинених не за нашою волею, соціальних допомог, пенсій людям, які сьогодні знаходяться на окупованій території. Ми абсолютно чітко розуміємо, як потерпають ці люди, як знущаються над тими людьми терористичні угруповання, які захопили там владу. Але я сподіваюся на те, що територіальна цілісність буде відновлена, а за нею відновляться всі програми соціального захисту і всі зобов'язання, які має Україна перед своїми співгромадянами.

Ну а більш локально, безумовно, хотілося б щоб далі рухалася пенсійна реформа з точки зору того, що у нас на сьогоднішній день у парламенті лежить урядовий законопроект щодо запровадження накопичувальної системи. Це серйозний крок на те, щоби змінити оцю десь уже збанкрутілу систему солідарного пенсійного забезпечення і ввести накопичувальний елемент. Ми очікуємо, що нам вдасться не лише виконати ті соціальні зобов'язання, які зафіксовані в проекті бюджету України: підвищення соціальних стандартів практично на 11%. І соціальні стандарти в цьому році будуть зростати більшими темпами, ніж інфляційні процеси. Тобто хотілося б, щоб ми забезпечили не лише цей мінімум, щоб у нас за рахунок детінізації, за рахунок зростання економіки з'явився додатковий ресурс, і ми змогли провести перше осучаснення пенсій. Це дуже гостре питання, яке сьогодні стоїть. З іншого боку, можливо, за підсумками півріччя більш, скажемо так, агресивніше провести, або підвищити соціальні стандарти в другій половині 2017 року.

 

 

версія для друку
Анонси
27 липня - конкурсний відбір на посаду незалежного члена наглядової ради публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України"
8 червня відбудеться національний відбір Міжнародного конкурсу "Молодь в лісах Європи"
31 травня у Києві Держенергоефективності проводитиме конференцію на тему «Реалії енергоефективного розвитку України»
29 травня з робочим візитом Львівщину відвідає Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик
30 травня в Маріуполі відкриється дискусійна платформа «Закон Меган» як складова системи захисту дітей в Україні»
26 та 29 травня у Міністерстві фінансів відбудуться публічні обговорення проекту Плану дій реформування митниці
29 травня відбудеться чергове засідання громадської ради при Держкомтелерадіо
29 травня відбудеться прес-конференція з нагоди старту п’ятирічного проекту SATREPS, що фінансується Урядом Японії
28 травня - інтерв'ю заступника Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгія Туки
29 травня відбудеться прес-конференція на тему: "Міжнародний день здорового травлення: як харчуються українці?".