українська російська англійська
Щодо проблемних питань, пов`язаних із мораторієм на експорт необробленої деревини та наданням макрофінансової допомоги ЄС
18.01.2017 | 15:44
ПРЕС-СЛУЖБА ВІЦЕ-ПРЕМ`ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ

16 січня 2017 року в ЗМІ було поширено матеріал народного депутата України Віктора Галасюка, який стосувався мораторію на експорт необробленої деревини та надання Україні макрофінансової допомоги ЄС. Ця публікація викликала жваве обговорення у суспільстві. Прес-служба Офісу Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України публікує відповідь Іванни Климпуш-Цинцадзе панові В. Галасюку на три його основні тези щодо порушених питань.

Щодо проблемних питань, пов`язаних із мораторієм на експорт необробленої деревини та наданням макрофінансової допомоги ЄС:

1) Європа пропонує нам 600 млн євро як КРЕДИТ, і схоже Віце-прем’єра хтось дезінформував, адже вона стверджує “[Мораторій на експорт лісу] це єдине питання, яке блокує для нас отримання там подальшої допомоги з боку Європейського Союзу, макрофінансової допомоги, НЕ КРЕДИТНОЇ.”

1. Це питання є перешкодою для отримання другого та третього траншу (по 600 млн. євро) в рамках нової (третьої) програми макрофінансової допомоги Україні, загальний бюджет якої становить 1,8 млрд. євро, оскільки із ратифікацією відповідного Меморандуму Україна взяла на себе зобов’язання утриматися від запровадження нових заходів, які обмежують або спотворюють торгівлю, відповідно до зобов'язань України перед СОТ (пункту 13 Додатку І до Меморандуму ).

Питання мораторію на експорт необробленої деревини, очевидно, порушує вимогу Меморандуму, про що неодноразово заявляли офіційні представники ЄС на різних рівнях. Це може стати перешкодою для наших торговельних переговорів з ЄС в інших важливих питаннях, що стосуються отримання додаткового доступу на ринок ЄС для інших секторів і галузей української економіки. Так, нас очікує ще голосування в Європарламенті за додаткові торговельні преференції, які були надані Єврокомісією у вересні 2016 р. – щодо збільшення безмитних тарифних квот на с/г товари та скасування ввізних мит на деякі промислові товари. Адже важливо пам’ятати, що будь-яка торговельна угода – це баланс переваг та поступок, які стосуються різних галузей та секторів економіки її учасників.

2. Справді, макрофінансова допомога надається у вигляді кредиту (тобто поворотна допомога). Разом із тим важливо, що умови надання та виплати такого кредиту є унікальними: 1) Довготерміновий кредит терміном на 15 років, який Україна отримує від європейських фінансових інституції за посередництва Єврокомісії. 2) Відсоткова ставка за кредит – значно нижча, ніж якби Україна сама виходила на зовнішні ринки, які зараз для нас практично закриті (вона визначається під час виходу Європейської Комісії, що має найвищий кредитний рейтинг (ААА), на зовнішній ринок запозичень для отримання коштів, і вони перераховуються Україні за тією самою кредитною ставкою). На таких умовах Україна б ніколи не змогла залучити кредитні кошті від інших позичальників в умовах існуючого кредитного рейтингу України.

Довідково

ЄС затверджено три програми підтримки України в рамках макрофінансової допомоги на загальну суму 3,41 млрд. євро, фінансування за першою і другою програмами якої Україна уже отримала, а також перший транш розміром 600 млн. євро в рамках третьої програми. Україна очікувала виділення другого траншу у другій половині 2016 р., однак Брюссель відклав його виділення через заборону на експорт лісу та врегулювання питання соціальної допомоги внутрішнім переселенцям. Крім того, ЄС надає допомогу на здійснення необхідної програми реформ: зокрема, у період з 2014 року 4 млрд євро було надано через великі інвестиційні банки для розвитку інфраструктури та економіки; понад 300 мільйонів євро було надано для гуманітарної допомоги та реагування на кризу, щоб допомогти пом'якшити наслідки конфлікту на Сході; понад 500 мільйонів євро було надано як пряму підтримку процесу реформ.

2) Мораторій повністю відповідає зобов’язанням України в рамках СОТ – це факт. Наш мораторій не протирічить Угоді з СОТ, яка передбачає низку дозволених виключень: з міркувань збереження природних ресурсів, які вичерпуються (якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання), з метою послаблення чи попередження критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для країни, що експортує тощо. До того ж мораторій є тимчасовим (10 років) і недискримінаційним (всі країни). Крім того, прийняття рішень про порушення умов міжнародної торгівлі ГАТТ/СОТ здійснюється відповідно до регламенту та офіційних процедур компетентними органами СОТ. Розгляд питання може тривати роками.

Щодо порушення міжнародних зобов’язань:

1) Питання не обмежується тільки отриманням макрофінансової допомоги. Це питання має значно ширший контекст – воно стосується відповідальності та спроможності дотримання Україною своїх міжнародних зобов’язань, виконання Угоди про асоціацію з ЄС, питання провадження передбачуваної та прозорої торговельної політики, побудови партнерських відносин з основними торговельними партнерами. Зрозуміло, що втрата довіри та політичної підтримки основного торговельного партнера України (а ЄС наразі є основним торговельним партнером України – близько 40% товарообороту України) - несе значні репутаційні, геополітичні та економічні ризики;

2) Підписуючи Угоду про асоціацію, Україна зобов’язувалась не запроваджувати експортних обмежень – це правило, яке було порушене (див. Стаття 35 Розділу IV «Обмеження експорту або імпорту» Угоди про асоціацію).

Щодо цього зобов’язання, справді, Угодами СОТ передбачені винятки: а) з екологічних причин (збереження природних ресурсів, які вичерпуються, за умови обмеження внутрішнього споживання) або б) з метою послаблення чи попередження критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для країни, яка експортує. Проте використання цих виключень можливе, коли виконуються усі передбачені законодавчі умови.

Заходи, вжиття яких, на думку держави, має підпадати під такі виключення, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Зокрема, якщо ми хотіли використовувати екологічні аргументи щодо збереження лісу, необхідно було законодавчо обмежити внутрішнє споживання вітчизняних лісоматеріалів та надати переконливі докази наявності екологічних загроз та критичного стану лісового господарства, пов’язаного з вирубками лісу, обґрунтувати термін дії мораторію, сферу його застосування (товарні коди деревини) тощо, а також провести відповідні консультації у рамках міжнародних Угод, відповідно до яких ми маємо зобов’язання обговорювати та узгоджувати обмежувальні заходи у торгівлі. Саме для цього процесу, у першу чергу, мають застосовуватись спеціальні процедури, передбачені Угодою СОТ, зокрема консультації.

Варто також звернути увагу, що позиція розробника, викладена у пояснювальній записці до закону про запровадження мораторію, полягає у необхідності захисту та стимулювання розвитку вітчизняної деревообробної галузі, що не є екологічним аргументом.

Довідково

Стаття 35 Розділу IV «Обмеження експорту або імпорту» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: Жодна Сторона не повинна запроваджувати або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або заходи еквівалентної дії щодо імпорту будь-якого товару іншої Сторони або експорту чи продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в цій Угоді або відповідно до Статті XI ГАТТ 1994 та її приміток щодо тлумачення.

Стаття 36 Розділу IV «Загальні винятки» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходів згідно зі Статтями XX та XXI ГАТТ 1994 та їх примітками щодо тлумачення, які включено до цієї Угоди і є її невід’ємною частиною.

Угода ГАТТ 1994: Стаття XI:2(а) передбачає можливість тимчасово обмежити експорт товарів, що мають вагоме значення для країни, з метою попередження  чи  послаблення їх критичного дефіциту; Стаття XX(g) передбачає можливість обмежити експорт з метою збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання.

Стаття 42 Розділу IV «Застосування заходів» Угоди про асоціацію

1. У разі застосування спеціальних заходів Сторони намагаються вжити їх у такий спосіб, який матиме найменший вплив на їхню двосторонню торгівлю.

2. Для цілей пункту 1 цієї статті, якщо одна Сторона вважає, що правові умови для застосування остаточних спеціальних заходів виконані, ця Сторона, яка планує вжити таких заходів, має повідомити про це іншій Стороні та надати їй можливість провести двосторонні консультації. Якщо взаємоприйнятного рішення не було досягнуто протягом 30 днів після такого повідомлення, Сторона-імпортер може вжити необхідних заходів для вирішення проблеми.

3)  Запровадження мораторію відбулося з порушенням відповідних офіційних процедур в рамках СОТ (щодо попередньої нотифікації проекту закону торговельним партнерам в рамках СОТ), не були проведені офіційні консультації в рамках Угоди про асоціацію з наданням усіх доказів тощо. Такий підхід став вихідною точкою для створення чергового торговельного подразника у наших відносинах з міжнародними партнерами, насамперед, з ЄС.

4)  Справді, остаточне рішення про порушення норм СОТ ухвалюють компетентні органи СОТ за результатами проведення процедури офіційного розслідування, після того, як сторони не змогли домовитися на попередніх етапах. Під час розслідування експерти СОТ вирішують, чи дотримані умови для винятків, і перевіряють доказову базу. Проте, чи доцільно доводиди ситуацію до офіційної скарги та розслідування в СОТ? Чи варто домовитися на етапі двостороннього діалогу? Оскільки, у випадку, якщо рішення органу СОТ буде не на користь України – це пов’язано з ризиком накладання на Україну торговельних санкцій з метою відшкодування нами втрат основних торговельних партнерів протягом усього періоду, коли застосовувалася заборона. Хто буде відповідати за ці витрати України у такому разі? Наразі це питання порушується на двосторонньому рівні з ЄС, і ми сподіваємося, що можливості для його вирішення на цьому рівні (до суперечки в СОТ) ще не вичерпані.

3) Мораторій на експорт лісу-кругляка вже дав суттєвий позитивний економічний ефект для української деревообробки, меблевої та паперової промисловості та економіки в цілому - додаткові інвестиції, товарний експорт, нові робочі місця, більше податків до бюджетів всіх рівнів.

Використання одного інструменту (мораторію) не змогло вирішити усієї низки системних проблем галузі. Практика показує, що мораторій не зміг усунути таких проблем - захисту українських лісів від безконтрольної вирубки, зниження лісистості, незаконної лісозаготівлі та контрабанди деревини (у вигляді паливних матеріалів тощо), непрозорого ціноутворення, відсутності прозорих механізмів функціонування ринку деревини, які на сьогодні створюють підґрунтя для розгортання корупційних схем тощо.

Довідково

 За 9 місяців 2016 року державною лісовою охороною до правоохоронних та судових органів передано 1491 справу на заподіяну шкоду 86,4 млн грн.

Для вирішення усіх проблем лісової галузі потрібен комплексний та виважений підхід до реформування державної політики, який дозволить забезпечити цивілізоване лісокористування та одночасне виконання наших міжнародних зобов'язань.

Таким чином, питання скасування мораторію на експорт необробленої деревини розглядається виключно як захід, який може бути реалізований лише після започаткування комплексу завдань із усунення системних проблем галузі, які стали підставою для його запровадження.

І у цьому контексті Уряд розробив і вже почав вживати заходів щодо стабілізації ситуації в галузі. Зокрема, була ухвалена нова редакція Санітарних правил у лісах України, яка жорстко регламентує проведення санітарних рубок. Впроваджується єдина державна система електронного обліку деревини для всіх постійних лісокористувачів із метою точного обліку лісоматеріалів на лісосіці в oнлайн-режимі за рахунок маркування деревини спеціальними бирками зі штрихкодом та застосування мобільних електронних пристроїв при здійсненні облікових операцій. Був запущений Пілотний проект із побудови системи аерокосмічного моніторингу вирубки лісів у Закарпатській області. У перспективі він може бути застосований на території всієї країни. Нещодавно Держлісагентство видало наказ під час поставок за межі митної території України дров паливних обмежити їхню довжину двома метрами.

Паралельно із вказаними невідкладними завданнями Уряд здійснює розробку комплексної національної програми розвитку лісогосподарського сектора, використовуючи при цьому найкращі світові практики (на зразок механізму National Forest Policy), яка передбачає широке залучення усіх зацікавлених сторін/стейкхолдерів, учасників ринку, громадськості. Розробка та схвалення такої Програми передбачатиме комплексний та стратегічний підхід до вирішення проблем лісового сектора та включатиме такі компоненти: розвиток лісового господарства та деревообробної галузі, стійкість екосистеми, соціальна відповідальність, фінансова стабільність, розвиток сільської місцевості та зеленого туризму, формування прозорих механізмів функціонування ринку деревини.

Реалізація всіх цих завдань не може належати до компетенції одного міністерства чи відомства. Принципово важливу роль у цій роботі має відігравати Міністерство аграрної політики та продовольства, яке безпосередньо формує політику в галузі лісового господарства, а також МЕРТ, який має забезпечувати відповідну до процедур комунікацію з нашими партнерами від імені України.

Крім того, з приводу дискусій, що наразі розгортаються у публічній площині відносно наявності або відсутності факту порушення наших міжнародних зобов’язань, слід зазначити, що встановлення таких порушень  є достатньо тривалою та болісною процедурою і відповідно до правил СОТ, і відповідно до Угоди про асоціацію, а тому ми бачимо необхідність у пошуку компромісу саме у форматі двостороннього діалогу, як це відбувається зараз, поки це можливо. Також щодо нових законодавчих ініціатив, що з’являються у цій сфері: потрібно утримуватися від прийняття нових рішень, що не забезпечують дотримання наших зобов’язань, в т.ч. щодо проведення консультацій з торговельними партнерами, в рамках Угоди про асоціацію та Угод СОТ.

Разом з тим варто особливо наголосити, що конкретно це  питання має значно ширший контекст – воно стосується відповідальності та спроможності дотримання Україною своїх міжнародних зобов’язань у рамках СОТ, виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, питання проведення передбачуваної та прозорої торговельної політики, побудови партнерських відносин з основними торговельними партнерами. Відповідно до цих договорів Україна зобов’язалася утриматись від застосування заходів обмеження торгівлі та проводити відповідні консультації зі сторонами, згідно з процедурами, передбаченими цими договорами.  

Ці процедури не були дотримані при ухвалені рішення щодо запровадження мораторію на експорт необробленої деревини, і такий підхід став вихідною точкою для створення чергового торговельного подразника в наших відносинах з міжнародними партнерами, насамперед, ЄС.

І у цьому контексті питання макрофінансової допомоги є радше похідним, оскільки відповідний Меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС лише констатує вже взяті на себе Україною зобов’язання щодо утримання від запровадження нових заходів, які обмежують або спотворюють торгівлю, відповідно до Угоди про асоціацію. До того ж Меморандум про макрофінансову допомогу був укладений до запровадження мораторію. Тому мораторій є свідомим відступом від умов цього Меморандуму.

Захист національного виробника полягає не лише у наданні доступу до сировини і зменшення її вартості, а й, безумовно, в захисті переробки цієї сировини стимулюючими механізмами, і – що не менш важливо – у нормальних відносинах з торговельними партнерами (для чого потрібно дотримуватись правил) і в стабільній макрофінансовій ситуації (для чого потрібна допомога ЄС). Уряд захищає і підтримує виробника в усіх цих аспектах. Без винятку. Це справжня турбота про український бізнес.

 

версія для друку
Анонси
До кінця року триває конкурсний відбір незалежних членів наглядової ради ПАТ "Укрзалізниця"
До 20 грудня - конкурс на індивідуального технічного консультанта з розробки технічної специфікації для впровадження HRMIS
16 грудня у Мистецькому арсеналі відбудеться презентація дитячої книги "Україна в дзеркалі Японії"
15 грудня - підсумкова прес-конференція Міністра інфраструктури та керівників підвідомчих організацій
До 15 грудня продовжено прийом документів на конкурсний відбір на посаду незалежного члена наглядової ради ПАТ "Магістральні газопроводи України"
14 грудня - прес-конференція за участі Міністра інфраструктури щодо створення національної авіакомпанії
13 грудня - презентація національних рекомендацій зі здорового харчування
13 грудня - круглий стіл "Робота журналістів та працівників підрозділів МВС під час проведення публічних заходів та у зв'язку із нормами закону "Маски-шоу стоп!"