українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана на засіданні Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 року
14.02.2017 | 15:56
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

ГРОЙСМАН В.Б. – Шановні члени Кабінету Міністрів, запрошені! Шановні засоби масової інформації!

Ми розпочинаємо засідання Уряду, і перше, з чого я хотів би розпочати, – з публічного звіту діяльності Уряду в 2016 році.

Як ми знаємо, наш Уряд був сформований коаліцією 14 квітня 2016 року, і нашим головним завданням було забезпечення зупинки політичної, економічної кризи, зупинки економічного падіння, макроекономічна стабілізація. Сьогодні я би хотів сказати абсолютно відкрито, публічно про те, які ми мали проблеми, яка робота була проведена в 2016 році, що ми змогли отримати як результат цієї діяльності, як ми бачимо 2016 рік.

Ми ведемо абсолютно чесний і відкритий діалог з українським суспільством. У вересні 2016 року ми розпочали абсолютно відкриту, чесну, публічну роботу над формуванням українського бюджету. Завдячуючи народним депутатам України, ми вийшли на прийняття Державного бюджету в кінці 2016 року і абсолютно планово ввійшли в 2017 рік.

Ми абсолютно чесно сьогодні хочемо надати публічний звіт українським громадянам у ті терміни, які передбачені українським законодавством.

Наше завдання в 2016 році полягало в тому, щоб забезпечити, як я сказав, економічну стабілізацію, економічне зростання. Ми будемо сьогодні говорити про цифри, але за цими цифрами стоять безпосередньо люди. І наше завдання, коли ми працюємо над підвищенням економічного зростання, полягає в єдиному: ми маємо за рахунок працюючої економіки сформувати ресурси державного бюджету і направити ці кошти на підвищення якості життя українських громадян. Це головне завдання нашого Уряду, і ми всі наші кроки робимо, виходячи з цієї мети: економічне зростання та інвестиції, вищі зарплати українців, вищі соціальні стандарти, зміна системи публічних послуг.

Ми б дуже хотіли, щоб ми досягли успіху і в охороні здоров'я, і в освіті, і в багатьох інших сферах: відновили українську інфраструктуру, створили належні якісні умови для життя українських громадян.

Хотів би підкреслити, що ми відразу буквально з коліс, коли Уряд був призначений, протягом місяця напрацювали спільний план дій, я б назвав його антикризовим, який зумовлював кроки кожного міністерства, які ми маємо зробити для того, щоб досягти цілей 2016 року.

Ми кожен квартал моніторили виконання цих заходів і кожен квартал публічно виходили та звітували про те, що нам вдалося зробити, що не вдалося зробити, які перед нами стоять виклики і як ми бачимо майбутнє.

Окремо хотів би підкреслити, що ми сформували сьогодні й план дій на середньострокову перспективу, тому що антикризові завдання – це наш виклик, на який ми маємо адекватно реагувати. Наприклад, зупинити економічне падіння, приборкати інфляцію. А в середньостроковій перспективі ми маємо забезпечити зростання, ми маємо забезпечити підвищення якості життя людей.

Сьогодні ми розробляємо такий середньостроковий план, точніше, він вже розроблений. Сьогодні ми проводимо достатньо широке його обговорення, і найближчим часом він буде презентований українським громадянам.

Хотів би підтвердити свої слова, що нам вдалося зупинити глибинні економічні проблеми, проблеми економічного падіння та забезпечити відновлення економічного зростання.

Зверніть, будь ласка, увагу на цифри, які є абсолютно об’єктивними. Ми багато сьогодні чуємо різних оцінок. Але ці оцінки, на превеликий жаль, не завжди мають під собою підґрунтя. А зараз я б хотів абсолютно чесно сказати про ті цифри, які ми маємо в реальності.

Зокрема, якщо ми бачили й відчували економічне падіння включно з 2015 роком, і на то були об’єктивні причини, то в 2016 році нам вдалося забезпечити буквально з другого півріччя більш серйозне зростання, яке дорівнювало 2,2% економічного зростання по відношенню до минулого року. Але найголовніше, і зараз ви бачите цю абсолютно реальну цифру, і ця цифра є об’єктивною – ми в IV кварталі мали економічне зростання в економіці 4,7% ВВП. Це означає, що українська економіка почала ставати з колін, і в перспективі ми будемо мати можливості, в тому числі й на підвищення всіх необхідних соціальних стандартів.

Наступна позиція – це питання, пов`язані з ціноутворенням у нашій країні, інфляції. Подивіться, як відбувалася зміна безпосередньо споживчих цін. Ми бачимо, що це було по минулому року більше 43%, в 2016 році нам вдалося забезпечити рівень інфляції на рівні 12,4%, стабілізувати зростання, яке ми бачили, достатньо серйозно. Наше завдання сьогодні зробити все для того, щоб утримати надмірне зростання будь-яких цін у нашій країні.

Окремо хотів би сказати про те, що нам вдалося зробити для забезпечення такої макроекономічної стабілізації. Як пам`ятаємо, коли прийшов наш Уряд в 2016 році, багато хто нам пророкував і невелике економічне зростання, приблизно 1,5%, якісь дуже відомі агенції нам прогнозували 0,5% або 1%. Врешті-решт ми вийшли на 2,2%, що значно перевищило всі показники.

Але я переконаний, що ми маємо сьогодні потенціал, і IV квартал нам це показав, збільшити суттєво ріст ВВП. Тобто 4,7 по IV кварталу дає абсолютно оптимістичні показники.

Нам прогнозували ще одну річ. Нам всі говорили про те, що в Уряду немає грошей, що Уряд не зможе фінансувати видатки і вже у вересні – максимум жовтні кошти закінчаться. Але ті заходи, яких ми вживали щодо макроекономічної стабілізації, заходи, яких ми вживали для того, щоб наповнити український бюджет, дали можливість нам його виконати абсолютно по всіх показниках. Ми навіть при прогнозованому дефіциті в 3,7% змогли увійти в показник 3-3,1% дефіциту бюджету 2016 року.

Ми почали реформувати систему управління державними фінансами. Ми переходимо на середньострокове планування. Ми хочемо, щоб український бюджет, як мінімум, ми могли формувати на декілька років (на 3 роки і більше) вперед. Це буде означати, що ми даємо абсолютно чітку прогнозованість щодо розвитку національної економіки.

Наступне, про що я хотів би сказати, – нам вдалося відновити співпрацю з МВФ. Приємно, потрібно відзначити, що агентство Fitch підвищило суверенний рейтинг України, який був переддефолтним, і сьогодні він вже є зі стабільним прогнозом. Це означає, що ми відійшли від загрози дефолту.

Окремо хотів би підкреслити, що рік 2016-й, як я сказав і раніше, став початком відновлення зростання української національної економіки. Будь ласка, подивіться на слайди і ви побачите реальний стан справ. Абсолютно по всіх секторах економіки у нас відбувається сьогодні зростання.

Ми навели приклади тільки 3-х напрямків: промислова продукція, і я щиро радий тому, що ми маємо сьогодні потенціал до зростання промислового виробництва в нашій країні.

Наступне – будівельна продукція і будівельна галузь. Ми теж маємо достатньо серйозне зростання.

Сільськогосподарська продукція теж сьогодні показує зростання, і це означає тільки єдине – що наші зусилля будуть направлені на те, щоб підтримати це економічне зростання і його пришвидшити, і найголовніше – забезпечити його сталість.

Ми хочемо, щоб це було неодноразове зростання IV кварталу або 2017 року, а й 2018-й та 2019 роки були роками економічного зростання. І я хочу підкреслити – економічне зростання дає нам наповнення у національний бюджет, і національний бюджет – це наше завдання, абсолютно справедливо перенаправити ці кошти на підвищення якості життя людей. Коли відбувається економічне падіння, це зробити неможливо. Коли застосовується підміна понять від професійного підходу до управління процесами в державі популізмом, тоді ми маємо тільки падіння і потрясіння.

Сьогодні Україна врешті отримала шанс на реальне серйозне економічне зростання і підвищення якості життя українських громадян. І для цього в тому числі, я вже говорив сьогодні, ми формуємо середньостроковий, який не має бути планом тільки Уряду або планом середньострокового розвитку країни, планом Гройсмана. Це має бути наш спільний план. І ми сьогодні детально його обговорюємо з експертним середовищем для того, щоб забезпечити його максимальне виконання.

Хотів би, щоб ми теж звернули нашу увагу на зміни, які відбуваються у капітальних інвестиціях, які є відповідним чинником у тому числі економічного зростання. Рівень відповідно до такого ж аналогічного періоду минулого року – ми маємо 16,4% збільшення інвестицій в капітал.

Також хотів би порушити питання зарплати, яке є надзвичайно важливим. У 2016 році номінальна зарплата збільшилась на 23%, але враховуючи 12% і трошки більше інфляції, ми розуміємо, що реально зарплата зросла на 9%, але підкреслюю, що на 9% відбулося зростання. Якщо раніше багато років нашої незалежності індексували тільки для того, щоб вийти в нуль, ми маємо сьогодні 9%-ве зростання. І це тільки початок.

Що ми робимо для того, щоб забезпечити економічне зростання? Я скажу тільки про декілька ключових позицій.

Ми почали фрагментарно, але достатньо системно реформувати податкову систему в нашій державі.

Ми почали формувати комплексний підхід до дерегуляції в країні. Регуляції в нас настільки іноді важкі, що не дають можливості реальному сектору, бізнесу розвиватися. Тому одним з останніх рішень, яке ухвалив Уряд, ми скасували 367 постанов Кабінету Міністрів. Це сотні й тисячі регуляцій, які заважали бізнесу розвиватися і збільшувати потужності нашої економіки.

Скасовано державну реєстрацію іноземних інвестицій, що теж було значним заходом, який стримував інвестиції.

Ми також інтенсифікували нашу роботу щодо виходу української продукції, яка є достатньо конкурентною за якістю і за ціною, на міжнародні ринки, і я про це скажу.

Ми почали робити перші кроки в наведенні порядку в українській митниці. Хочу підкреслити, що роботи там є ще дуже й дуже багато, але навіть перші кроки, які ми робимо сьогодні для того, щоб зламати корупційну модель української митниці, яка формувалася десятиріччями, ми вже маємо дуже потужний результат. Тільки до планів, які були затверджені для української митниці, ми забезпечили зростання надходжень на 18,3 млрд грн.

Уявіть, що наш план сьогодні полягає в тому, що ми повністю модернізували, комп'ютеризували, зробили впровадження всіх сучасних технологій на митному оформленні. Ми можемо збільшити цю цифру й в два рази, а це кошти українських військових, пенсіонерів, це кошти, які ми будемо реінвестувати і реінвестуємо в якість життя українських громадян.

Наступне. Ми розгорнули з вами ряд важливих інституцій, які допомагають і позитивно впливають на економічне зростання.

Перше – офіс супроводження інвестицій. Ми сьогодні працюємо з великими пакетами інвестиційних проектів для того, щоб їх підтримувати на шляху інвестування в українську економіку. Є інвестиції – є економічне зростання. Ми маємо це розуміти і все робити для того, щоб кожен, хто інвестує гривню, долар, євро в українську економіку, були захищені, і ми змогли допомагати їм робити бізнес більш успішним.

Наступна позиція. Ми утворили офіс просування експорту. Українська продукція сьогодні є досить конкурентною в світі. І офіс просування експорту є надзвичайно важливим інструментом, який може дозволити для наших виробників відкрити ринки різних країн. І сьогодні це питання є в полі зору українського Уряду. І географія настільки широка, що від, умовно, Канади, з якою ми підписали Угоду про зону вільної торгівлі, і вона має бути ратифікована, так і країни Азії, Африки та інші країни світу.

Окремо хотів би підкреслити, що ми маємо вже позитивний результат від системного впровадження абсолютно нової системи державних закупівель – це система ProZorro, яка вже відома не тільки в Україні, а й за її межами. Так, за нашими оцінками, ми маємо сьогодні колосальні результати заощадження державних коштів, це більше 8 млрд грн згідно з нашими оціночними показниками.

Також ми сьогодні, в 2017 році, будемо приділяти увагу корпоратизації українських підприємств, підвищенню якості управління державним майном. І беззаперечно, нам потрібна публічна відкрита та ефективна приватизація в нашій країні. І ми сьогодні формуємо всі підходи для того, щоб це було чесно по відношенню до українських громадян.

Одним важливим напрямком діяльності є капітальний ремонт країни, капітальний ремонт усіх систем життєзабезпечення. І тут я хотів би звернути увагу, що ми розпочали минулого року достатньо масштабний підхід до будівництва, реконструкції та ремонту українських доріг. На превеликий жаль, українське дорожнє господарство знаходиться в достатньо важкому стані. І це треба констатувати як факт. Але ми точно знаємо, що потрібно зробити для того, щоб протягом середньострокової перспективи ситуація на українських дорогах, з точки зору й якості доріг, з точки зору безпеки на транспорті, була набагато кращою.

Я хочу привести декілька цифр, які нам вдалося реалізувати в 2016 році.

Ми в 4 рази збільшили кількість відремонтованого дорожнього полотна відповідно до такого ж рівня 2015 року. Це означає, що це тільки перші кроки, але збільшення обсягу вже в 4 рази дає можливість зупинити руйнацію автодорожнього господарства і відновити всі необхідні капітальні інвестиції в те, щоб дорожнє господарство мало зовсім іншу якість. Ми ліквідували в 1,5 рази більше ямковості, яка є фактом на українських дорогах, тому що десятиріччями належним чином дороги України не утримувалися.

Що нам вдалося зробити спільно з Парламентом? Це ухвалити рішення про створення абсолютно нового інструменту – створення Українського дорожнього фонду, який запрацює з 2018 року і буде додатковим серйозним інструментом щодо ефективності будівництва, реконструкції доріг в Україні.

Наступне, колеги, хотів би сказати і про перший крок, який ми зробили в напрямку модернізації "Української залізниці". Вже в 2016 році "Українська залізниця" засвідчила прибуток біля 300 млн, сплатила до державного бюджету 15 млрд грн, придбано більше 1 тис. вантажних вагонів. Якщо порівняти це з 2015 роком, то в 2015 році вантажних вагонів було придбано всього 26, а в 2016 році – 1 тис. 20. Це теж позитивно впливає на розвиток національної економіки. Крім того, було відремонтовано біля 30 тис. вантажних вагонів. І це теж дуже важливо, оскільки залізниця знаходиться в достатньо важкому стані.

Капітальний ремонт локомотивів – ми тільки в 2016 році зробили капітальний ремонт 62 локомотивів, що майже вдвічі більше, ніж це було в 2015 році. Модернізували в 4,5 рази більше, ніж в 2015 році, відповідні залізничні колії. Запроваджена повністю система ProZorro дає тільки перші паростки результатів і через систему ProZorro закупівлі, які відбувалися, дали можливість зекономити біля 500 млн грн.

Ми будемо продовжувати роботу, але дуже важливо сьогодні створити абсолютно незалежну наглядову раду як вищий контрольний орган "Української залізниці", щоб робота "Української залізниці" була ще більш підвищена, якість роботи підвищена, і прозорість відповідно була забезпечена. Це потрібно зробити і по інших державних стратегічних підприємствах.

Пілотним таким підприємством сьогодні є "Нафтогаз", але я про це скажу трохи пізніше.

Треба віднести до позитиву те, що ми розпочали відродження мережі локальних аеропортів по всій країні. Треба відзначити, що навіть аеропорт "Бориспіль" по 2016 року вийшов на показники до початку військових дій і тимчасової окупації. Це означає, що інтерес до України збільшується, і ми теж маємо від цього позитивний вплив на розвиток нашої економіки.

Треба зазначити, що дуже вчасно було проведено завершення насування арки на об'єкт "Укриття" в Чорнобильській зоні, і також що є дуже важливим – сьогодні вже створено інтерактивну карту, на якій ми бачимо всі сміттєзвалища нашої країни, які потребують вирішення ліквідації.

Питання екології, сталості у підходах екологічних питань є надзвичайно важливим. Ми маємо передавати нашим нащадкам екологічно чисто Україну, і це наше з вами завдання. Якщо десятиріччями до всі її тільки засмічували, наше завдання сьогодні – відновити прекрасну екологічну чистоту в нашій країні. Природні можливості у нас є надзвичайно колосальні для цього.

Декілька слів про надзвичайно глобальне питання нашої енергонезалежності. До 2014 року Україна була тотально залежна від Російської Федерації, тотально економіка була настільки енергоємною, що не давала можливості до розвитку власного потенціалу. Ми були вимушені в таких складних умовах робити всі кроки, пов'язані з тим, щоб зменшувати нашу енергонезалежність, і тут треба зазначити, що попереднім Урядом було зроблено дуже багато роботи в плані нашої енергонезалежності.

Сьогодні картина виглядає наступним чином, якщо говорити про 2016 рік: ми встановили єдину ціну на газ у нашій країні і поклали край спекуляціям, корупції і відкатам при продажу газу в Україні. Ми ввели таку саме систему, яка працює в усіх прозорих країнах. Запитайте будь-якого експерта, і він вам про це скаже. Раніше на цьому гроші заробляли в кишені, а НАК "Нафтогаз України" був збитковою компанією, яка постійно отримувала сотні мільярдів коштів українських громадян до кишені НАК "Нафтогаз України".

Сьогодні ми маємо вже перші результати. По-перше, ми 440 днів живемо без російського газу. Це питання нашої енергетичної незалежності. Ми почали програму модернізації житлового фонду, і тільки по системі "теплі кредити" ми вже залучили 118 тис. домогосподарств у нашій країні. НАК "Нафтогаз України" – державна компанія, яка належить 100% кожному українському громадянину, замість того, щоб отримати дотацію в 100 млрд з бюджету держави, має сьогодні чистий прибуток 21 млрд грн.

Я відповідально заявляю, що вся сума коштів завжди розповзалася по кишенях тих, хто навколо "Нафтогазу" крутив свої оборудки. Сьогодні ці кошти будуть направлені до бюджету та на виплати, в тому числі й соціальні.

Ми затвердили концепцію гідроенергетики в країні. І ми вважаємо, що гідроенергетика має потенціал до зростання. Питома вага гідроенергетики у виробництві всієї енергетики нашої країни полягає десь приблизно 8,6%. Ми можемо за 10 років до 2026 року вдвічі збільшити цей обсяг. Екологічно чиста та достатньо недорога з точки зору собівартості електрична енергія.

Ми відновили та забезпечили стабільність роботи енергетичної системи країни, в тому числі й системи енергоатому. Сьогодні вся атомна енергетика працює абсолютно в штатному режимі. Ми вийшли на всі нормативні терміни щодо безпеки та якості виробництва енергії.

Окремо, що я б хотів сказати сьогодні про вугілля. Я говорив про це ще декілька разів і раніше. Всім треба зрозуміти одну річ. В Україні структура виробництва електроенергії наступна: третина (більше 30%) електричної енергії в оселях українських громадян виробляється з вугілля. Є частина міст в Україні, я теж їх називав, зараз підкреслюю: Київ, Харків, Черкаси, Чернігів, які з вугілля виробляють тепло для українських громадян, для їхніх осель.

Ми споживаємо такого вугілля 24 млн тонн на рік. Вугілля є різної марки. Антрацитове вугілля виробляється та добувається саме з українських надр, але на тимчасово непідконтрольній нам території. Це означає, що для того, щоб провести модернізацію та відмовитися від цього вугілля і перейти, наприклад, на газову групу, яка добувається в підконтрольних регіонах, нам треба 3-5 років і ще щороку інвестиції в розмірі не менше 15 млрд грн.

Але така залежність постійно зменшується. Ми заміщуємо газ. Ми почали добувати український газ. Ми зменшили падіння добутку газу в Україні. Це означає, що наш системний підхід дасть можливість у тому числі диверсифікувати й постачання вугілля.

Коли йдеться про блокаду, я категорично проти будь-якого прояву контрабанди, я про це говорив, і результат цієї боротьби вже ми бачили – 18 млрд плюсом грошей в реальний український бюджет. Я згоден з тим, що треба зупинити будь-які переміщення контрабандних товарів не тільки залізницею, а й іншим транспортом (автомобільним) через лінію розмежування. Але, коли йдеться про національну безпеку нашої країни, про те, що люди, які в оселях мають отримати нормальне тепло і електроенергію, коли йдеться про те, що ми знаходимося під час опалювального сезону, а я підкреслюю, що наш Уряд забезпечив якісну підготовку до опалювального сезону нашої країни, хоча, згадайте, що говорили нам в жовтні, що Україна не готова, що нічого немає, що все буде провалено. Не буде нічого провалено. Ми якісно підготувалися до опалювального сезону. І зараз, сьогодні, деякі українці власними руками хочуть зірвати опалювальний сезон, спонукати віялові відключення електроенергії в нашій країні? Це є неприпустимим.

Тому нам треба розмежувати боротьбу з контрабандою і боротьбу з українським народом.

Я переконаний в тому, що критичний імпорт, мінімальний набір продукції, який ми отримуємо з українських надр, ми можемо абсолютно спокійно сьогодні використовувати.

Крім того, від цього залежить українська металургія. В металургії працює 300 тис. людей. І коли ми говоримо про пришвидшене зростання економіки, яка дасть можливість, наприклад, підняти людям пенсії, то треба забезпечити, щоб реальний сектор економіки працював, а не зупинявся. І якщо Авдіївський коксохім міг зупинитися від обстрілів росіян, то сьогодні він може зупинитися тому, що в нього немає необхідної сировини для продовження своєї роботи. І я наголошую на тому, що ніхто не має права на цьому спекулювати.

Ще одне питання. Якщо хтось вважає, що я як Прем’єр-міністр маю відношення до будь-якої корупції в нашій країні, наведіть реальні приклади. Я абсолютно чесний перед кожним українським громадянином. І для мене це не вперше. Я десять років працюю у владі: вісім – у місцевій, два – у центральній. Я ніколи ні від кого не відвертав очей. Я служив і буду служити своїй країні і кожному з тих, хто потребує турботи, і кожному з тих, хто потребує нормального відношення до себе з боку влади, кожного з тих, хто хоче працювати і отримувати гідну заробітну плату. І це та ідея, яка є в серці, з якою я прийшов працювати у владу.

Тому перед тим, як робити свої пустопорожні заяви, наповніть їх конкретикою, але у вас нічого не вийде, тому що цього просто немає. Можете фантазувати, вигадувати, видумувати. Я дбаю сьогодні про кожного українського громадянина, про 45-мільйонну країну. І наше зобов`язання сьогодні забезпечити людям, наскільки це можливо, комфорт.

Тому я закликаю всіх до тверезого розуму і розуміння того, що будь-які дії приводять до наслідків і я хотів би, щоб ці наслідки були позитивними для країни і її громадян, а не навпаки.

Ще одна річ, про яку я хотів би сказати, це "Роттердам +". Я чую зараз, що йдеться про те, що в тарифі "Роттердам" закладений "Роттердам +". Але це не так. Тому що на "Роттердамі" вугілля коштує біля 3 тис. грн, а в тарифі воно враховується 1 тис. 730 грн. Чи не так?

Тому 3 тис. грн – це "фейк", який намагаються нав`язати українському суспільству. В "Роттердамі" сьогодні купувати неможливо вугілля по причині того, що воно майже вдвічі більше коштує, ніж закладено в ціну української електроенергії. Тому потрібно до цього підходити професійно і дуже якісно над цим працювати.

Шановні колеги, ми забезпечимо енергетичну безпеку нашої країни. Ми маємо для цього всі і природні ресурси, і можливості. Серйозна системна робота призведе до успіху. І цей успіх сьогодні можливо демонструвати.

І так я вчора сказав про те, що ми навіть маємо потенціал до експорту електричної енергії. Що таке експорт? Це валютна виручка в Україну, стабільність української валюти і зменшення курсу долара по відношенню до гривні.

Що таке експорт, якщо буде зупинений експорт металургів? Це буде означати, що наша торгівля на експорт буде падати, валютна виручка, яка заходить в країну, буде зменшуватися. Це підірве економічне зростання, а значить може відстрочити плани по інших проектах, а це може підірвати основу курсу нашої національної валюти. Про це теж потрібно в палатках під час блокування думати і пропонувати рішення.

Саме економічне зростання дало нам можливості, я ще раз підкреслюю, зробити певні кроки для виконання, власне, соціального контракту перед українськими громадянами, бо держава має свій соціальний контракт перед людьми, і вона має його сумлінно виконувати. А для цього потрібні ресурси.

Отже, хотів би запропонувати вам декілька цифр.

Перше – ми збільшили розміри на 16% прожиткового мінімуму. 6,7 млн. українських домогосподарств отримали персональний захист від ринкових цін на український газ. Але хотів би підкреслити і нагадати всім спекулянтам, що тарифи на тепло, на гарячу воду Уряд України не встановлює. Подання на це здійснюється місцевими органами влади і затверджується незалежним регулятором, який не має відношення до системи Уряду. Але подання робить не незалежна комісія, а кожна міська рада кожного міста в Україні, де виробляється тепло. Вони роблять свої розрахунки, несуть їх в комісію і кажуть: "Перевірте".

Шановні друзі, треба розділяти відповідальність і ще раз треба донести цю інформацію до українських громадян. За структуру формування витрат на тепло, гарячу воду, воду в Україні впливають місцеві органи влади. Звісно, із затвердженням Національної комісії. Уряд встановив тільки граничні ціни, підкреслюю, на газ, але вони можуть бути меншими, якщо буде відповідна пропозиція всередині країни.

Тому треба розуміти, що нам треба і захистити українських громадян, і 6,7 млн домогосподарств сьогодні є захищеними. Ми також захистили додатково тих людей, які мають тверде паливо у своїх оселях: ми збільшили їм виплати майже на 2 тис. грн на одне домогосподарство. 335 тис. малозабезпечених сімей отримали відповідну державну соціальну допомогу.

Відновлення, щорічний перерахунок щомісячних страхових внесків для людей, які постраждали на виробництві. Таких людей 212 тис. І ми особливо приділяємо увагу до цих людей, і ми збільшуємо їм виплати приблизно десь на 300 грн.

Встановили доплату особам, працюючим у зоні відчуження, на 150%; підписали генеральну угоду, за що я вдячний, з профспілками, з Федерацією роботодавців, об'єднуємо зусилля для того, щоб вирішити всі соціально-економічні проблеми, які є в нашій країні. І дякую за плідну взаємодію!

Врешті-решт, нам вдалося запровадити мінімальну зарплату в країні на рівні 3 тис. 200 грн. Хочу підкреслити, що тільки по січню 3,5 млн громадян України вже отримали відповідне підвищення своєї зарплати до 3 тис. 200 грн.

Ми маємо сьогодні реальне зростання кількості працюючих підприємств і підприємців, а всі, хто роками не працювали, а їх було 98% від тих, які здали свої документи на скасування, бо жодної економічної діяльності не вели, і тому ми абсолютно оптимістично дивимося на результат економного зростання.

І треба ще одне сказати. Треба, щоб наші роботодавці – з великою шаною і повагою до них – належним чином оцінювали своїх працюючих громадян. І це для мене питання соціальної справедливості. Йдеться про те, що, якщо в тебе працює людина, ти маєш частину свого прибутку передати в її зарплату. Ти не маєш собі все забрати, а їй дати 1,5 тис. Купи собі не останній новий автомобіль, можливо, трошки дешевший, але людям віддай належне для них. І я вважаю, що це є принципово важливим інструментом по відновленню соціальної справедливості. І ми бачимо вже по січню абсолютно позитивну динаміку.

Потребує особливої увагу питання освіти та охорони здоров'я. Декілька слів я би зараз сказав про те, що нам вдалося прийняти і що нам вдається реалізовувати.

Урядом схвалено концепцію реформи фінансування системи охорони здоров'я та концепцію розвитку системи громадського здоров'я. Йдеться про те, що ми, врешті-решт, зробили бачення того, яким чином має функціонувати фінансування системи охорони здоров'я. Ми переходимо від фінансування ліжка до фінансування конкретної послуги конкретному українському громадянину. Це буде означати тільки єдине – що ми маємо якісну послугу.

Звісно, до цього треба прийти. За один день змінити систему, яка руйнувалася декілька десятків років, дуже важко. Але ми знаємо, як це зробити і побудувати якісну систему охорони здоров'я в країні.

Ми сьогодні працюємо над тим, щоб забезпечити в 2017 році, але всі рішення прийняли ще в 2016-му, зменшення цін на ліки. І хто б що не спекулював, але ми цього доб’ємося. І з 1 квітня ми запроваджуємо по деяких категоріях хворих, у тому чисті від серцево-судинних захворювань, ми забезпечимо безкоштовні ліки для українських громадян. Це буде інвестиція в здоров'я українців, зниження смертності та інвалідності.

На наступному Уряді ми затвердимо рішення і створимо ряд кардіоцентрів по кожній країні. І я вам гарантую сьогодні, і ви це побачите, що смертність у цих регіонах від інфарктів й інвалідність буде зменшена не менше, ніж 20-25%, а то й більше. Це означає, що ми будемо рятувати реально життя українських громадян.

Ми затвердили порядок формування госпітальних округів. Але я б хотів, щоб усі зрозуміли одну річ: на місцях треба розглядати ефективність рішень щодо створення госпітальних округів, на місцях треба враховувати місцеву специфіку і там затверджувати такі округи.

Завдання на місцях стоїть тільки єдине – зробіть систему, яка б була адекватною до запитів українських громадян: вчасна та якісна медична допомога. Це буде непростий процес, я розумію. Але перше, що треба робити – бути в діалозі з тими, хто живе на території. І тоді, я переконаний, ця система й саме формування округів буде мати зовсім інший якісний рівень.

Ключові кроки, які ми зробили в освіті. Але перед тим хочу зазначити, що нам вдалося, використовуючи економічне зростання, віддати підвищення до 30% коштів, підвищення заробітної плати для українських лікарів. Цей крок теж зроблено, і це є наслідком економічного зростання.

Урядом схвалено концепцію щодо нової української школи. Що було позитивно? Створено 26 тис. 538 місць у дитячих садочках. Ми маємо ще біля 70 тис. черги. Але я точно знаю, що за три роки, використовуючи в тому числі ту децентралізацію, яку Уряд відстоює та впроваджує, ця черга буде подолана. Не можна обмежувати маленьких українських громадян у праві прийти в дитячий садочок і отримати там початкову освіту.

Шановні колеги, ми також приділяємо увагу і профтехосвіту. Змінені програми, і ми будемо інвестувати в якість навчальних програм. Багато речей зроблено міністерством на рівні нормативних вимог. Ми в цьому році, і це знову ж таки результат економічного зростання, маємо економічне зростання, ми на 50% підвищили заробітну плату для українського вчителя.

Тому, якщо хтось говорить, що немає економічного зростання, то у мене питання – звідки ми взяли гроші? Я наголошую: ми взяли гроші з української економіки, яка починає вставати з колін.

Декілька слів про те, що нам вдалося зробити в реформі децентралізації влади і в цілому подолання інституційної слабкості. Інституційна слабкість – надзвичайно великий виклик для України. Ми впровадили з 1 травня новий Закон "Про державну службу". Теж нам, по-моєму, передрікали про те, що ми зійдемо з цього шляху – зупинимо реформу державної служби. Ні, ми почали реформувати, вже маємо власний досвід, розуміємо, де нам потрібно що поправити, які у нас були помилки для того, щоб привести в українську державну службу професійний корпус державних службовців.

Ми розмежували посади політичні міністрів з державними секретарями. Десь більш вдало, десь менш вдало. Але ми запроваджуємо абсолютно нову систему – систему професійної державної служби і політичних посад.

Стосовно децентралізації, то хотів би підкреслити, що нам вдалося сформувати ряд спроможних громад. Бюджети таких громад вже зросли в 3, 5, 7 разів. Це означає, що вони стали самодостатніми, можуть утримувати садочок, школу, лікувальні заклади, заклади культури на місцях. Це те, чого ми прагнули, в тому числі – робити якісні дороги, тротуари, освітлення, закуповувати новий транспорт. Такі кошти вже є. Місцеві бюджети зросли майже на 48 млрд тільки в 2016 році порівняно з 2015 роком.

Кожного року (2015-2016) вони зростали від 44 до 50%, а в 2017 році зростуть ще на 25. Ресурсу на місцях достатньо. Я говорю це з професійної точки зору.

Ефективність використання. Потрібно запитати у кожної місцевої ради, кожного міського голови: "Куди ви діваєте кошти, які ви отримуєте? Куди ви їх інвестуєте? В якісь невідомі проекти, створення нових дитячих садочків або будівництво, реконструкцію українських доріг?"

Утворено 207 об'єднаних територіальних громад, в яких проведено перші місцеві вибори – 946 місцевих рад базового рівня у них увійшли. Ви знаєте, що відбувався в тому числі й новий процес об'єднання, і дуже важливо, що на минулому пленарному тижні український Парламент ухвалив ряд рішень щодо продовження процесу і посилення процесу децентралізації в нашій країні. Ця реформа є однією з успішних, і успіхи цієї реформи кожного року будуть зростати. І ми всі будемо за цим дивитися. Але я переконаний у тому, що треба не тільки збільшувати вимоги до місцевих керівників, а й ще треба вимагати від них публічності, звіту і відкритості.

Антикорупція. Надзвичайно важливе питання, питання, яке турбує сьогодні кожного громадянина і турбує всіх нас, тому що дуже важливо, щоб ми викорінили те, що заважає розвиватися українській державі, а корупція – це одне з тих явищ. Але я вважаю, що ми абсолютно чітко йдемо кроками, які дозволять нам зменшити, знищити вплив корупції на прийняття рішень. Наприклад, ProZorro ми прийняли – корупційний чинник просто ліквідований. Ми запровадили професійні конкурси щодо відбору кандидатів на різні посади – вже є питання того, що вплив просто або мінімізований, або неможливий, і по блату на роботу прийти вже є проблема. Якщо ми вводимо незалежні наглядові ради до державних компаній, це означає тільки єдине – що вони будуть прозорими і більш ефективними.

Ми забезпечили повноцінну систему електронного декларування, але зараз перед НАЗК стоять мої наступні вимоги: вони мають забезпечити наступний етап. 2 млн українських декларантів мають спокійно подати свої декларації. І це їх завдання – зробити і вирішити це питання.

І дуже важливо, що ми в грудні разом з громадськістю підбили перші підсумки урядової громадської ініціативи "Разом проти корупції". Цю ініціативу всередині Уряду треба підсилювати, і я тут абсолютно є відкритим і хочу ще раз абсолютно публічно підтвердити, що я готовий все робити для того, щоб цей рух максимально глибоко входив у всі урядові інституції для того, щоб моніторити, викривати і знищувати будь-які корупційні прояви.

Ще декілька слів про НАЗК і також питання, яке стосується нашої оборони і безпеки. Ми профінансували абсолютно всі видатки в обороні, які були передбачені українським бюджетом.

Подалі створюються нові підрозділи патрульної поліції в 32 містах.

Схвалено стратегію реформування системи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яка відіграє надзвичайно важливу роль. І тут треба віддати належне, що наше завдання – технічна модернізація ДСНС.

Але й нам з вами вдалося, знову ж таки, від економічного зростання підвищити зарплату в середньому на 2 тис. грн для кожного працівника ДСНС.

А окремо, і тут, увага, результат економічного зростання дав нам можливість підвищити зарплату рядових працівників карного розшуку нашої країни для боротьби з бандитизмом. Це все те, що ми маємо робити.

Окремо хочу підкреслити, що наше завдання – підтримувати українське військо і забезпечувати його всім належним для того, щоб українці, які сьогодні захищають нашу землю на передовій, відчували турботу з боку держави, і ми маємо і фінансово, і технічно їх забезпечувати, і робити все для того, щоб і житло виділяти військовослужбовцям, які сьогодні ризикують своїм власним здоров'ям і життям.

Окремо хочу підкреслити, що 427 бюро правової допомоги було розгорнуто по території всій країни. У нас є безліч громадян, які хочуть отримати правову підтримку, законодавчу, оцінки законодавства і т.д., але не можуть, тому що ці послуги були платні. Ми розгорнули абсолютно безкоштовні такі центри. Тепер кожен український громадянин може звернутися і отримати кваліфіковану юридичну допомогу.

Ще декілька слів про наше українське військо. Ми все зробили для того, щоб забезпечити фінансування. В 2016 році ми забезпечили більше тисячі (1 тис. 40) квартир для сімей українських військових, а також 404 компенсації за вартість такого житла.

Ще одне дуже важливе питання – те, що ми ухвалили всі необхідні документи для розвитку Збройних Сил України до 2020 року і будемо в 2017 році фінансувати ритмічно всі необхідні потреби українського війська. Але реформа українського війська дала можливість сьогодні відмовитися від хвилі мобілізації і переходити повністю на професійне військо.

Хотів би також привернути нашу увагу й до інших питань, але не менш важливих.

Ми почали створювати комплексний електронний облік культурної спадщини України. Уявляєте, 25 років нашої незалежності, а ніхто не знає переліку всіх об'єктів культурної спадщини! Ми маємо створити цей реєстр для того, щоб розуміти, чим володіє і яку культурну спадщину мають українські громадяни, тому що це все належить українцям.

Ми зараз працюємо над створенням і реформуванням, над змінами науково-інноваційної системи України, яка потребує, очевидно, потребує змін.

Окремо хочу підкреслити, що ми займаємося й підтримкою олімпійського та паралімпійського спорту. І те, що наші паралімпійці в 2016 році здобули просто неперевершені перемоги, зобов’язує нас, і вже в 2017 році ми робимо певні кроки для створення нормальних баз для паралімпійців, забезпечення їх необхідним. Але ми маємо в тому числі й забезпечити, і ця робота вже ведеться, постійне підвищення їхніх винагород за здобутки в спорті.

Ми в плановому режимі, я підкреслюю це, хочу ще раз наголосити, ми в абсолютно плановому режимі професійно готуємося до проведення "Євробачення" в Україні. "Євробаченню" в Україні нічого абсолютно не загрожує, і воно буде проведено на найвищому якісному рівні.

Здійснюються всі необхідні кроки для запуску суспільного мовлення в Україні. І необхідні рішення Уряд приймає для того, щоб суспільний мовник з'явився в Україні.

Ми також підготували, і те, що я говорив на початку, середньостроковий план дій Уряду до 2020 року. Зараз ми його обговорюємо. Але я приверну вашу увагу до п'яти дуже чітких завдань, які ми ставимо на 2017-й і середньострокову перспективу до 2020 року.

Економічне зростання, про яке я сьогодні говорив. Ефективне врядування: як децентралізація, так і професійний державний корпус. Верховенство права та боротьба з корупцією, я б тут відокремив: вжиття заходів для побудови справжнього справедливого українського суду. Я про це говорив неодноразово, хочу зараз підкреслити, моя думка є наступна: найавторитетнішою після церкви й після українського війська, яке має високий рівень довіри, але має бути український суд. Український суд має отримати найвищу ступінь довіри українських громадян. І за декілька років ми маємо побудувати таку систему. Це справедливо і це правильно, в усіх напрямках і всіх сферах нашого життя.

Розвиток людського капіталу. Це означає, що ми маємо потурбуватися про тих, хто потребує такої турботи, соціально захистити людей, ми маємо дати нову якість освіти там, де це потрібно, нову якість охорони здоров`я там, де це потрібно і багато інших речей, які дозволяють розвинути найцінніше, що є в українців, – наші людські природні якості, маємо їх розвивати.

Безпека, оборона – той напрямок, який є надзвичайно важливим. І тут є теж дуже чіткі пріоритети, які дозволяють нам проводити необхідні зміни і формувати справжнє безпекове середовище як від зовнішніх, так і від внутрішніх загроз.

Шановні колеги, в 2017 році перед нами стоїть тільки одне завдання – забезпечити продовження економічного відновлення, економічного зростання, подолання інституційної слабкості, і як наслідок – реінвестувати ці кошти в якість життя українських громадян. Я вірю в успіх України, у мене немає жодного сумніву, інакше, як б не працював.

Але ще хотів би сказати декілька слів на завершення. Батьком-засновником сучасної української держави, новітньої української держави ми вважаємо М.Грушевського. Батьками корупції, популізму, неефективності, постійних економічних криз теж є люди. І ви знаєте, я вважаю, що мамою української економічної слабкості, знищення української незалежності, корупції, популізму і неефективності є Ю.Тимошенко. Це справжня мама, яка за багато років все робила для того, щоб знищити Україну, і завжди хтось їй заважав. Щось у неї не вийшло – каже: той заважав або інший.

І я згадав: сьогодні ж 14 лютого. 14 лютого 2007 рік, я – міський голова м. Вінниця. Лідер "Батьківщини" Тимошенко приїжджає до Вінниці знімати Гройсмана з посади міського голови. І знаєте за що? За тарифи.

Пройшло 10 років. Після того вона стала Прем’єр-міністром нашої країни. Поїхала не знявши, не змогла, не по зубах було.

Вінниця з 49-го місця по всіх показниках вийшла на 1-3-тє, а Україна – на останнє від врядування. Чому я про це сьогодні говорю? Тому що вчора я почув деякі вислови з прес-конференції, яку робила Тимошенко. Чергова тотальна брехня! Я розумію, що в неї є потенційна жага до того, що вона хоче до влади дорватися. Для неї це самоціль. Нам треба дійти до того, щоб нашою самоціллю була сильна українська держава. І оця тотальна брехня і підриває можливості для успіху України  та українців. Жодного слова правди!

Я хотів би підкреслити, що те, що я почув учора, мене наводить на такі думки. Вона проти того, щоб у людей була мінімальна зарплата 3 тис. 200? Чи не підіграє вона олігархам або іншим її компаньйонам з точки зору фінансування якихось тіньових речей? Чи, може, вона не має відношення до всіх корупційних схем, пов'язаних з газом, і знищення української енергетичної незалежності? Чи не по її контракту сьогодні в Стокгольмі "Газпром" виставив Україні позов на 38 млрд дол?

Тому я наголошую на тому, що ті, хто за нею сьогодні стоять, напевно, в тому числі використовують її жадібність до влади, жагу до влади для розвалу нашої країни.

І виходячи з того, що я бачу сьогодні можливість повної стабілізації та економічного зростання, хочу підкреслити, що жодна персона, яка має намір розвалити Україну, не завадить нам привести країну до успіху. І ми робимо це не самостійно, отут тільки, а з кожним українським громадянином, бо ВВП – це ваша робота, ваш продукт, ваші в тому числі недоспані ночі, і ви маєте, врешті-решт, отримати винагороду – якісну, економічно сильну, демократичну та незалежну державу, батьком-засновником якої був Михайло Грушевський.

Дякую за вашу увагу. Я хочу вибачитися за те, що я трошки більше часу забрав. Але це рік в принципі колективної роботи. Цей звіт, він є саме нашим спільним. Ми його сьогодні направимо до українського Парламенту. Ми будемо працювати з фракціями коаліції.

Я, до речі, хотів би сьогодні подякувати коаліції, кожному народному депутату за підтримку, групам українського Парламенту, фракціям українського парламенту, які мають єдину політичну амбіцію – успішна Україна. Дуже дякую за розуміння й підтримку! І Уряд налаштований на те, щоб і в 2017 році ми, звітуючи поквартально та за рік, говорили про спільні досягнення та успіхи.

А зараз, шановні колеги, ми розпочинаємо засідання Уряду.

версія для друку
Анонси
27 липня - конкурсний відбір на посаду незалежного члена наглядової ради публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України"
8 липня відзначатимуть Міжнародний день Дністра
2 липня відбудуться заходи з відзначення 25-ї річниці Військово-Морських Сил ЗС України
30 червня - кінцевий строк подачі пропозицій щодо закупівлі послуг на розробку веб-порталу з питань європейської інтеграції
30 червня - проведення Міжвідомчої комісії з узгодження режимів роботи дніпровських та дністровських водосховищ на липень 2017 року
29 червня відбудеться відкриття Технічної сесії 21-ої Генеральної Асамблеї Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій
29 червня відзначатимуть Міжнародний День Дніпра
28 червня відбудеться флеш-моб до Дня Конституції України за участі Міністра юстиції України
27-28 червня Павло Клімкін здійснить робочий візит до Італійської Республіки
26-27 червня у Німеччині Голова Держенергоефективності представить інвестиційний потенціал відновлюваної енергетики України