На
сьогодні всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662-97
«Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Стандарт передбачає, що все
молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних
клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт
з першого січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина
коров'яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог до якості
молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях.
При цьому, розуміючи реалії галузі та необхідність
поступового переходу, Мінагрополітики ініціювало
відтермінування набуття чинності оновленого стандарту до липня 2018 року, що
підтримано в Національному органі стандартизації. Фактично ця відстрочка буде
використана Мінагрополітики для формування ступеневої
системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічних вимог до
молока і молочних продуктів при виробництві та переробці. Проект даного
документа, наказу Мінагрополітики, готовий і в січні
буде представлений на громадське обговорення. Після прийняття він стане
обов'язковим для виконання документом і фактично замінить всі діючі стандарти.
Рішення про відстрочення прийняття стандарту допоможе згладити адаптацію
як виробників, так і переробників до нових умов.
Впровадження кожного наступного кроку із зміни вимог до
молока буде супроводжуватися аналізом розвитку ринку і ефективності державної
підтримки. Кінцева мета - поступове приведення вимог до якості молока-сировини
до більш високих норм, в кінцевому підсумку – до так званого стандарту 100/400,
який відповідає європейським положенням.
Проектом
наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних
процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду
буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад,
кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення
буде продовжуватися.
Про це
повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена
Ковальова в інтерв'ю одному із інтернет-видань.
За
словами заступника Міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до
першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і
самих тварин. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому
одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх.
Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або
доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І,
звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації
для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживлужбою спільно з Швейцарсько-Українським
проектом SAFOSO.
«Виробникам
молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці.
Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох
гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним
попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому –
13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва
молочних продуктів, призначених на експорт», - зазначила Олена Ковальова.
Ключовими
показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних
аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр
(100 в молоці екстра ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі
молока (400 тисяч в молоці екстра-ґатунку). 100/400 - це порогові значення, при
яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені
чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока
другого класу.
«Разом
з тим пролонгація дії стандартів не розв’язує проблем галузі. У відповідь на
виклики галузі в бюджеті цього року передбачена висока сума на розвиток
тваринництва – 4 млрд грн. Разом з тим для невеликих
господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати
кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання,
організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через
кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний», -
зазначила Олена Ковальова.